Court ruling № 38238952, 20.03.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2014 р. м. Київ К/9991/32919/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011

у справі № 2а-15707/10/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСК Енергобуд»

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ від 25.11.2010 № 0000121810/0.

У касаційній скарзі Чугуївська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань із податку на додану вартість згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 09.11.2010 за № 1374/1810/36191288, про порушення норм підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: завищення податкового кредиту у податковому обліку за червень 2010 року на 7158,00 грн. як сформованого за наслідками нікчемного правочину з поставки позивачу ТОВ «Техенергоресурс» електромонтажних робіт, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у податковому обліку за червень 2010 року на 7158,00 грн. Висновок про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Техенергоресурс» зроблений податковим органом з посиланням на те, що основний постачальник контрагента позивача - ПП «Елітпромстандарт», за податковими накладними якого ТОВ «Техенергоресурс» сформував податковий кредит, не задекларував податкові зобов`язання за цими операціями, про що свідчать дані інформаційної бази «Система автоматичного співставлення податкового кредиту та зобов`язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість».

За наслідками висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.11.2010 № 0000121810/0 про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 10737,00 грн. (у т.ч. 7158,00 грн. - основний платіж та 3579,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що за наслідками господарських операцій з поставки позивачу ТОВ «Техенергоресурс» електромонтажних робіт на загальну суму 42946,54 грн., у т.ч.: ПДВ - 7157,75 грн., останній виписав позивачу податкові накладні, суми ПДВ за яким позивач включив до складу податкового кредиту за червень 2010 року. При цьому реальність господарських операцій податковим органом не оспорюється.

Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті).

На підставі наявних у матеріалах справи доказів, а саме: копій податкових накладних (а.с. 45-47), договорів від 17.05.2010 № 17/05-10 та від 22.12.2009 разом із додатковою угодою до нього № 1 від 28.05.2010, довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3), актів прийомки виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) (а.с.62-89,), суди першої та апеляційної інстанції, встановивши реальний характер господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «Техенергоресурс», зробили висновок про правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за червень 2010 року за наслідками включення до його складу сум ПДВ, сплачених у вартості отриманих робіт. Оцінка доказів судами відповідає правилам ст.86 КАС України.

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту від фактичної сплати контрагентами такого платника сум ПДВ до бюджету по всьому ланцюзі поставки, оскільки такий платник сплатив дані суми ПДВ у вартості придбаних товарів (послуг), а реальність поставок ОДПІ в судовому процесі не спростована.

За встановлених обставин, що свідчать про придбання позивачем результатів будівельних робіт у ТОВ «Техенергоресурс» Суди обґрунтовано визнали такими, що не мають правового значення та не впливають на правомірність формування позивачем сум податкового кредиту посилання податкового органу на дані інформаційної бази «Система автоматичного співставлення податкового кредиту та зобов`язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість» щодо розбіжностей у декларування сум податкового кредиту ТОВ «Техенергоресурс» та сум податкових зобов'язань його контрагента - ПП «Елітпромстандарт».

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Г.К. Голубєва М.В. Сірош