Court ruling № 38238708, 12.03.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" березня 2014 р. м. Київ К-42100/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Гончарук І.Ю.,

за участю:

представника Генеральної прокуратури України - Клюге Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року

у справі №2а-12993/09/1570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НОВА ТЕК»

до 1. Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси

2. Управління Державного казначейства України в місті Одесі

3. Головного управління Державного казначейства України в Одеській області

за участю Прокуратури Малиновського району міста Одеси

про стягнення бюджетної заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НОВА ТЕК» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси (далі - відповідач-1), Управління Державного казначейства України в місті Одесі (далі - відповідач-2), Головного управління Державного казначейства України в Одеській області (далі - відповідач-3) про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за травень 2008 року в розмірі 389780,00 грн. (в редакції заяви уточнення позовних вимог за вих. № 1465-0210 від 03 лютого 2010 року).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету на користь ТОВ «Торговий дім «НОВА ТЕК» заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 389780,00 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Торговий дім «НОВА ТЕК», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ТОВ «Торговий дім «НОВА ТЕК» подало до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2008 року, у рядку 25 якої позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 389780,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку - 389780,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси провела виїзну позапланову перевірку ТОВ «Торговий дім «НОВА ТЕК» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період: травень 2008 року, за результатами якої була складена довідка № 111/23-210/26209482 від 26 серпня 2008 року.

Перевіркою не було встановлено порушень при визначенні позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, та зазначено, що сума бюджетного відшкодування буде підтверджена після повного відпрацювання запитів на проведеня зустрічних перевірок та надання інформаційних довідок по основним постачальникам з метою встановлення фактичних обставин здійснення операцій, у тому числі факту включення постачальниками сум податку на додану вартість, які підлягають підтвердженню, до складу податкових зобов'язань перевіряє мого періоду. Також, в акті перевірки було вказано, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку підприємства, що перевіряється, начальником ДПІ у Малиновському районі м. Одеси можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок, з урахуванням того, що перевіркою не було встановлено порушення позивачем формування податкового кредиту чи податкових зобов'язань та не виявлено помилок при здійсненні розрахунку сум бюджетного відшкодування на вказаний період, з урахуванням того, що податковим органом не приймалися рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2008 року.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідній сумі відповідачем-1 не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «Торговий дім «НОВА ТЕК» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період: травень 2008 року, за результатами якої складена довідка № 111/23-210/26209482 від 26 серпня 2008 року, за змістом якої податковим органом не було встановлено порушень при визначенні позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, але зазначено, що правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість по декларації за травень 2008 року буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

В зв'язку з цим, посилання податкового органу на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників позивача визнається колегією суддів необґрунтованим, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що доказів отримання податковим органом матеріалів, які не підтверджують дані обліку позивача, а також доказів вжиття начальником ДПІ у Малиновському районі м. Одеси заходів щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ Торговий дім «НОВА ТЕК», відповідачем-1 в процесі розгляду справи судам першої та апеляційної інстанцій не надано. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

Крім іншого, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не приймалися рішення про зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розумінні підпунктів «б», «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість» ДПІ у Малиновському районі м. Одеси мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, чим були порушені права позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що позивач не мав права на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту, в залежності від якого і визначається сума бюджетного відшкодування, з урахуванням того, що податковим органом отримані не всі відповіді на запити про проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, оскільки право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Малиновському районі м. Одеси підлягає залишенню без задоволення, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна