Decision № 3823249, 01.06.2009, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.09р.

Справа № 15/121-09

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Петренко Н.Е.

при секретарі судового засідання Шевцовій В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Собакар С.С., представник за дорученням № 12 від 21.04.09р.

від відповідача: не з'явився

Розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "ГРАН", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод", м.Дніпродзержинськ

про стягнення 104 409,39 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 17.04.09р. порушено провадження у справі № 15/121-09 за заявою приватного підприємства "ГРАН", м.Дніпропетровськ (далі-позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод", м.Дніпродзержинськ (далі- відповідач) про стягнення 104 409,39 грн., справу призначено до розгляду на 12.05.09р.

Ухвалою господарського суду від 12.05.09р. розгляд справи відкладено на 26.05.09р., зобов'язано позивача повідомити належним чином відповідача про день, час та місце розгляду справи. Докази повідомлення відповідача надати у судове засідання. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов'язковою.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився. Жодних пояснень щодо причини неявки у судове засідання до господарського суду не надходило.

Представник позивача надав належні докази того, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2007р. року між Приватним підприємством «ГРАН»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод»укладено договір купівлі-продажу №24/09 (надалі - Договір). Також, 07.12.2007р. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу товарів № 24/09 від 16.10.07р., яка є невід'ємною частиною Договору № 24/09 від 16.10.07р.

Згідно пп. 1.1. Договору Позивач зобов’язується в порядку та строки, встановлені Договором, передати товар у власність Відповідача, а останній прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених Договором.

Позивач поставив Відповідачу товар на загальну вартість 403 715,76 грн., що підтверджено видатковими накладними, довіреностями на отримання товару та актами взаєморозрахунків від 23.07.08р. та від 31.12.08р.

Відповідно до пп. 3.1. Договору та додаткової угоди оплата товару здійснюється Покупцем (Відповідачем) за ціною, зазначеною у видаткових накладних Продавця (Позивача), шляхом переведення коштів на розрахунковий рахунок Продавця (Позивача) у строк 10 банківських днів.

Відповідачем було сплачено Позивачу - 299 306,37 грн.

Залишок не сплаченої суми заборгованості за поставлений товар складає 104409,39грн.

Позивачем 24.02.09р. на адресу Відповідача було направлено претензію щодо сплати заборгованості в розмірі 104 409,39 грн., але відповіді на претензію не отримано.

Позивачем, відповідно до ст.33 ГПК України, документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог, у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. З цими нормами кореспондуються і приписи статті 193 Господарського кодексу України, що визначаються загальні умови виконання господарських зобов’язань.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати слід віднести на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 4, 12, 21, 22, 32, 33, 36, 44, 49, 75, 82-85, 193, 225 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод", м. Дніпродзержинськ (51927, м. Дніпродзержинськ, вул. Стасова, 79, ЄДРПОУ 33981727, р/р 26003215614100 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 305653) на користь Приватного підприємства "ГРАН" (49009, м. Дніпропетровськ, вул. Щепкіна, 8, ЄДРПОУ 13448080, р/р 26007143917001 в КБ "Приватбанк", МФО 305299) заборгованість в розмірі 104 409, 39 грн. (сто чотири тисячі чотириста дев'ять грн. 39 коп.) та судові витрати –держмита у сумі 1045,00 грн. (одна тисяча сорок п'ять грн. 00 коп.) та витрати по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів згідно зі ст. 85 ГПК України.

Суддя

Н.Е. Петренко

Рішення підписано 28.05.09р.