Decision № 38170959, 08.04.2014, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.04.14р. Справа № 904/1583/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МД ГРУП Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 44 998,49 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: Поталова Н.О., довіреність № 30 від 20.01.2014 року, представник

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МД ГРУП Дніпропетровськ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (покупець) про стягнення на свою користь основного боргу у сумі 42 400,56 грн., пені у сумі 1 661,17 грн., 3% річних у сумі 383,35 грн., втрат від інфляції у сумі 553,41 грн., загальна заборгованість: 44 998,49 грн.

Позовні вимоги мотивовані виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 155/ОС від 07.11.2011 року щодо оплати поставленої позивачем продукції внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 42 400,56 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач додатково повідомлений телефонограмою від 04.04.2014 року про місце і час розгляду справи, яку отримав працівник Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" ОСОБА_1

У судовому засіданні представник позивача подала докази направлення відповідачу ухвали господарського суду від 27.03.2014 року про відкладення розгляду справи на 08.04.2014 року о 10:00 год., а саме фіскальний чек № 2902 та опис вкладення у цінний від

від 28.03.2014 року.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Також згідно п. 3.9.1-1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 у випадках коли ухвала про порушення провадження у справі не може бути вручена стороні у зв'язку з обмеженим строком розгляду, належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи може вважатися телефонограма суду з відміткою про її прийняття посадовою (службовою) особою сторони.

Відповідач у судові засідання, призначені для розгляду справи, не з'явився, відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 27.03.2014 року на 08.04.2014 року.

У судовому засіданні 08.04.2014 року оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МД ГРУП Дніпропетровськ" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОВАЖМАШ" був укладений договір № 155/ОС (далі Договір) за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку та в строки, встановлені даним Договором, передати у власність покупця, в певній кількості, відповідної якості та за цінами вказаними в специфікаціях, а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах, визначених в даному Договорі.

Кількість і асортимент продукції, що поставляється, вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2. Договору).

Загальна кількість продукції, яка підлягає поставці за даним Договором, визначається як наростаюча кількість за всіма поставками, які здійснюються згідно оформлених специфікацій та накладних (п. 1.3. Договору).

Згідно п. 4.3. Договору датою поставки вважається дата, вказана в накладній (транспортній накладній).

Відповідно до п. 3.1. Договору розрахунки за продукцію проводяться шляхом перерахування 100% передоплати вартості замовленої партії продукції на поточний рахунок постачальника.

Оплата здійснюється в національній валюті України. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку покупця.

07.11.2013 року сторони підписали Специфікацію № 2 до договору № 155/ОС від 07.11.2011 року за умовами якої сума за даною специфікацією складає 42 400,56 грн., оплата здійснюється після поставки продукції протягом 14 календарних днів.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 42 400,56 грн., що підтверджується наданою позивачем видатковою накладною № 4249 від 08.11.2013 року.

Також, в якості доказів наведеної поставки позивач надав до суду копію рахунку-фактури № 4701 від 07.11.2013 року, який був виставлений відповідачу на оплату поставленої продукції та копію довіреності № 6667 від 08.11.2013 року, відповідно до якої поставлена позивачем продукція була отримана уповноваженою особою відповідача.

Отже, оплата поставленої продукції повинна відбутися протягом 14 днів з дня поставки товару, тобто не пізніше 22.11.2013 року.

Однак, передбаченої Договором та Специфікацією оплати відповідач не здійснив, зобов'язань за укладеним з позивачем Договором не виконав.

31.01.2014 року позивач звернувся до відповідача з претензією за Вих. № 31 із вимогою виконати зобов'язання щодо оплати поставленої продукції за укладеним Договором.

07.02.2014 року наведена претензія отримана відповідачем, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яку надав позивач.

Проте відповіді на претензію відповідач не надав, оплату поставленої позивачем продукції не здійснив, зобов'язання за укладеним з позивачем договором № 155/ОС від 07.11.2011 року не виконав.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до Специфікації № 2 від 07.11.2013 року оплата повинна відбутися протягом 14 календарних днів починаючи з дня поставки - 08.11.2013 року, тобто не пізніше 22.11.2013 року

З огляду на положення Специфікації, строк оплати поставленого товару за накладною № 4249 від 08.11.2013 року є таким, що настав.

Позивачем заявлена вимога про стягнення на свою користь основного боргу у сумі 42400,56 грн. за Договором № 155/ОС від 07.11.2011 року.

Доказів оплати поставленої продукції відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 42 400,56 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

Згідно п. 7.3. Договору за несвоєчасну оплату продукції, покупець сплачує постачальнику неустойку в виді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

За несвоєчасну оплату поставленої продукції позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 23.11.2013 року по 12.03.2014 у сумі 1 661,17 грн.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлена їх правильність, тому вимоги позивача про стягнення пені за період з 23.11.2013 року по 12.03.2014 у сумі 1 661,17 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на користь позивача 3 % річних за період з 23.11.2013 року по 12.03.2014 у сумі 383,35 грн.

Судом перевірені розрахунки позивача, встановлена їх правильність, тому вимоги позивача про стягнення 3% річних за період з 23.11.2013 року по 12.03.2014 у сумі 383,35 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути на свою користь індекс інфляції, розрахованої від суми боргу за продукцію поставлену із застосуванням індексів інфляції за грудень 2013 року - лютий 2014 року у сумі 553,41 грн.

Перевіривши правильність вимоги про стягнення на користь позивача індексу інфляції, господарський суд встановив, що дана вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у сумі 553,41 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті за поставлений товар. Невиконанням обов'язку щодо оплати продукції відповідач порушує права позивача, безпідставно не перераховуючи кошти (вартість товару) у власність позивача.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача підлягає стягненню 44 998,49 грн. (основний борг у розмірі 42 400,56 грн., пеня у розмірі 1 661,17 грн., 3% річних у розмірі 383,35 грн., індекс інфляції у розмірі 553,41 грн.).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 1 827,00грн.

Керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сухий острів, буд. 3, ідентифікаційний код 00168076) на користь з обмеженою відповідальністю "МД ГРУП Дніпропетровськ" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, буд. 1, ідентифікаційний код 33717794) суму основного боргу в розмірі 42400,56 грн., пеню у розмірі 1 661,17 грн., 3% річних у розмірі 383,35 грн., індекс інфляції у розмірі 553,41 грн. та судовий збір у розмірі 1 827,00 грн., про що видати наказ.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 10.04.2014 року.

Суддя О.М. Крижний