Decision № 38099, 12.07.2006, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" липня 2006 р.

Справа № 27/92-06-3298

За позовом Акціонерне товариство закритого типу "Виробниче об`єднання "Облпаливо";

ддо відповідачів Державне підприємство "Одеська залізниця" Державне підприємство "Свердловантрацит"

про стягнення суми збитків 2520грн.

Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивача: Бевза К.І., довіреність від 24.12.2004 року;

Від відповідачів: 1) не з’явився;

2) не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці –2520 грн.

У судовому засіданні від 12.05.2005 року Одеська залізниця надала до господарського суду Одеської області письмові пояснення до позову, в якому із посиланням на ст. 37, п. "а" ст. 111 Статуту залізниць України, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення вартості нестачі та судових витрат.

Також, у судовому засіданні від 12.05.2006 року представниками сторін було заявлено усне клопотання про залучення іншого відповідача по справі, на підставі того що, вантажовідправником за накладною № 52229540 є ДП «Свердловантрацит».

Ухвалою від „12” травня 2006 року господарський суд Одеської області, на підставі клопотання сторін та ст. 24 ГПК України, залучив до участі по справі іншого відповідача - ДП «Свердловантрацит»(94800, м. Антрацит, Луганська обл., м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1; код ЄДРПОУ 32355669).

20.06.2006 року за вх. № 13136 ДП «Свердловантрацит»надало до господарського суду Одеської області відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в задоволені позову відносно ДП «Свердловантрацит».

Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представників позивача та відповідачів, суд, встановив.

Відповідно до Договору № 001 від «05»січня 2005 року, укладеного між АТЗТ „ВО „Облпаливо” та ДП «Свердловантрацит», відправник вантажу відпустив зі станції відправлення «Должанська»в адресу позивача вугілля марки АМ у вагоні № 67375634 ПВ за залізничною накладною № 52229540 в обсязі 69000 кг, однак фактично на Буяликський паливний склад у вказаному вагоні прибуло вугілля в об’ємі 61500 кг.

Відповідно до специфікації до Договору № 001 від «05»січня 2005 року, укладеного між АТЗТ „ВО „Облпаливо” та ДП «Свердловантрацит», ціна однієї тонни вугілля марки АМ становить 336 грн. за одну тонну вугілля з урахуванням ПДВ.

За поставку вугілля (у тому числі в зазначеному вагоні) АТЗТ „ВО „Облпаливо” здійснило платіж на поточний рахунок ДП «Свердловантрацит»у розмірі 115248 грн. відповідно до платіжного доручення № 3399 від 03.10.2005 року.

При комісійному перевантаженні вугілля у вагоні № 67375634 встановлена нестача вугілля в обсязі 7500 кг. на суму:

336 грн. [ціна однієї тонни вугілля марки АМ] x 7,5 т [кількість недостачі] = 2520 грн.

Нестача вугілля підтверджується:

- комерційним актом серії АQ № 502391/3 від 20.10.2005 року, у якому зазначено, що «...виявлене поглиблення. Вагон прибув в технічному та комерційному стані справний...»;

- Актом загальної форми № 6186 від 10.10.2005 року, у якому зазначено, що по прибуттю вагону виявлені поглиблення на всю ширину вагону, над 1-2 люками ліворучд. 3,20 м., праворуч д. 4,60 м., поглиблення 0,6 м. над 6-7 люками поглиблення ліворуч д. 2,45 м., праворуч 3,40 м.;

- Актами загальної форми № 6187 від 11.10.2005 року, № 6197 від 20.10.2005 року, № 1231 від 09.10.2005 року.

При подачі позову позивачем не враховані вимоги ст. 114 Статуту залізниць України щодо обчислення збитків з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Так саме, відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з розрахунком позивача, наданим ним під час судового розгляду справи з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, збитки позивача від втрати вантажу складають –2288,16 грн.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

Відповідно до пункту 6 «Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу»затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за № 796/5987, з подальшими змінами та доповненнями, - у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості вантажу на його поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Посилання в комерційному акті серії АQ № 502391/3 від 20.10.2005 року на невжиття відправником заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення відсутнє.

Як вже було зазначено вище, відповідно до пункту 6 «Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу»затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за № 796/5987, з подальшими змінами та доповненнями, - з метою забезпечення збереженості вантажу на його поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу, однак нанесення захисного маркування є правом а не обов’язком відправника.

Факт дотримання вантажовідправником Технічних умов підтверджується залізничною накладною, за якою «вантаж розміщено та закріплено згідно з розділом 1 глави 1 параграфів 3, 5 Технічних умов правильно».

Враховуючи те, що відправник вжив заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, а саме поверхня вантажу розрівнювалась та ущільнялась (в АQ № 502391/3 від 20.10.2005 року посилання на те, що каток не застосовувався відсутнє), а залізниця не перевірила правильність даних, зазначених відправником у накладній та не забезпечила схоронність переданого відправником до перевезення вантажу, про що свідчать поглиблення у вагоні № 67375634 ПВ, про що вже було сказано вище - відповідальність за недостачу вугілля яка має місце при перевезенні вагоном № 67375634 ПВ, з врахуванням природних витрат, покладається на перевізника - Одеську залізницю.

У стягненні збитків з другого відповідача по справі (ДП «Свердловантрацит») позивачу слід відмовити, оскільки матеріалами справи вини цього підприємства у нестачі вантажу не встановлено.

Таку ж правову позицію висловив господарський суд Одеської області у справах № 15/367-03-10194 та 6/358-03-8927.

Відповідачі, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, своїм правом на участь у судових засіданнях не скористались. Так,

- Державне підприємство „Свердловантрацит” направило до господарського суду телеграму про розгляд справи без його участі;

- Одеська залізниця повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направила незважаючи на виклик суду.

Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.

Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.

Станом на 12.07.2006 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв’язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.

Тому подальше відкладення розгляду справи неможливе та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку відповідачів у судове засідання.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26003000001 в Од. філії АБ «Експрес-банк», № 26031100003 в Од. філії АБ «Експрес-банк», МФО 328801 на користь акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” (65045, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 60), код ЄДРПОУ 30514975, р/р 26000340 у ТОВ КБ „СКБ”, МФО 388313 –2288,16 грн. основного боргу, 92,82 грн. держмита та 107,38 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

3.У стягненні з ДП «Свердловантрацит»(94800, Луганська обл., м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1), код ЄДРПОУ 32355669 збитків акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” (65045, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 60), код ЄДРПОУ 30514975, р/р 26000340 у ТОВ КБ „СКБ”, МФО 388313 від нестачі вугілля, що мала місце при перевезенні в вагоні № 67375634 за залізничною накладною № 52229540 –відмовити.

4.В решті позову відмовити.

Накази видати у порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя Семенюк Г.В.