Decision № 3802425, 25.05.2009, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2009 р. Справа № 45/24-09

вх. № 978/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Рудевський В.В., довіреність від 05.01.2009 року

відповідача - Явора В.В., довіреність від 17.03.2009 року

розглянувши справу за позовом Спільне УАП "Європоль" у формі ТОВ, м. Харків

до ТОВ "Караван Харків Плюс", м. Харків

про стягнення 2718,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, відповідно до уточнень позовних вимог від 08 квітня 2009 року, прийнятих ухвалою господарського суду Харківської області від 08 квітня 2009 року, просить суд стягнути з відповідача 2208,16 грн. основного боргу, 509,88 грн. пені та судові витрати по справі, мотивуючи неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов’язань щодо оплати товару по договору поставки № 1199/Р від 01 травня 2006 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Відповідач відповідно до поданих до суду відзивів на позов та на уточнення позовних вимог проти позову заперечує.

Розгляд справи декілька разів відкладався

В судове засідання 25 травня 2009 року позивач надав заяву, до якої долучив акти звіряння розрахунків та з яких вбачається наявність у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 1627,11 грн. Також позивач відповідно до п. 4 ст. 80 ПК України вказав на свою відмову від позовних вимог в частині пред’явленої до стягнення пені.

Відповідач в засіданні суду 25 травня 2009 року підтвердив складання між сторонами та підписання ними актів звіряння та вказав, що вони підписані з боку відповідача головним бухгалтером підприємства-відповідача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, справу розглянуто в межах документів, що в ній містяться.

Розглянувши надані суду докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

01 травня 2006 року між позивачем та відповідачем по даній справі було укладено договір № 1199/Р за умовами якого позивач зобов’язався доставляти та передавати на умовах та в установлені даним договором строки у власність відповідача товар (продовольча та (або) непродовольча продукція), а відповідач зобов’язався приймати товар у власність та оплачувати його вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.3 договору мета поставки товару позивачем відповідачу за даним договором - зберігання, підготовка до продажу і продаж товару відповідачем третім особам через оптово-роздрібну торгівельну мережу з дотриманням вимог чинного законодавства України щодо захисту прав споживачів та інших обов’язкових вимог. Відповідно до п. п. 2.11, 2.12 договору право власності на товар переходить від позивача до відповідача з моменту підписання сторонами оформленої належним чином накладної на товар в пункті поставки, зобов’язання позивача з поставки кожної окремої партії товару вважаються виконаними з моменту передачі відповідачу товару та його приналежностей, підписання сторонами оформленої належним чином накладної. Оплата товару здійснюється протягом 14 календарних днів від моменту продажу товару третім особам (п. 6.7 договору).

На виконання умов договору № 1199/Р від 01 травня 2006 року (що не спростоване сторонами в ході розгляду справи) позивач за видатковими накладними, зокрема: № П-00000252 від 17 жовтня 2007 року, № П-00000264 від 29 жовтня 2007 року, № П-00000269 від 05 листопада 2007 року, № П-00000276 від 13 листопада 2007 року, № П-00000292 від 23 листопада 2007 року, № П-00000306 від 10 грудня 2007 року передав відповідачеві товар на загальну суму 2208,96 грн. (копії накладних містяться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з наданого суду акту звіряння розрахунків в межах договору № 1199/Р частина поставленого позивачем відповідачу товару останнім поверталась та оплачувалась, станом на 15 квітня 2009 року (складення акту звіряння) заборгованість відповідача перед позивачем становить 1627,11 грн.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в суми 1627,11 грн. правомірні і обґрунтовані, тому підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо суми основного боргу суд вважає а необхідне відмовити позивачу у зв’язку із безпідставним пред’явленням до стягнення.

Суд вважає за необхідне відзначити той факт, що товар, який є предметом договору № 1199/Р від 01.05.2006 р., має термін придатності. Товар поставлено відповідачу за період з жовтень-грудень 2007 року. Згідно до п. 4.10 договору до спливу 1% до закінчення гарантійного строку або строку придатності відповідач повинен письмово повідомити позивача про необхідність заміни нереалізованого товару. Таких доказів суду не надано.

Більш того, як вже зазначалось вище, в матеріалах справи наявний акт звіряння розрахунків від 15 квітня 2009 року та від 27 лютого 2008 року за якими відповідач визнав саме суму боргу в розмірі 1627,11 грн. за отриманий у позивача товар за накладними та по договору, що є предметом по даній справі.

Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України на підставі заяви позивача в часині пред’явленої до стягнення пені в розмірі 509,88 грн. провадження у справі припиняється.

У відповідності зі статтями 44 та 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з ТОВ "Караван Харків Плюс", 61068, м. Харків, вул. Тарасівська, 3 (в тому числі з р/р 26008000121897 в ВАТ "Укрексімбанк", МФО 351618, код ЗКПО 34333233) на користь СУАР "Європоль" у формі ТОВ, 61022, м. Харків, в’їзд Рогатинський, 3 (р/р 26004277846001 в ХГРУ "ПриватБанк", МФО 351533, код ЗКПО 30751167) 1627,11 грн. основного боргу, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

По позовним вимогам 509,88 грн. пені провадження у справі припинити.

Суддя

Рішення підписано 27 травня 2009 року

справа № 45/24-09