Court ruling № 38010713, 24.03.2014, Lviv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 р. Справа № 9104/104886/12 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 06 квітня 2012 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Берегівської міської ради, комунального підприємства «Берегівське бюро технічної інвентаризації Берегівської районної ради» третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень,-

В С Т А Н О В И В :

публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Берегівської міської ради, комунального підприємства «Берегівське бюро технічної інвентаризації Берегівської районної ради» в якому просило визнати протиправними дії щодо несвоєчасного надання відповіді на звернення № 60 від 1001.2011 року та № 17.5.4950 від 27.12.2011 року, визнати протиправними та скасувати рішення Берегівської міської ради № 148 від 18.02.2011 року та № 117 від 30.03.2011 року, скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС № 233984 від 07.04.2011 року та державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 06 квітня 2012 року адміністративну позовну заяву залишено без розгляду, з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 33 КАС України судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів,перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом,телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 КАС України, повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Апелянт зазначає, що при винесенні ухвали суд зазначив, що позивач будучи у встановленим законом порядку повідомлений про час та місце розгляду справи, двічі у судові засідання, призначені на 23.03.2012 року та 06.04.2012 року не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у відсутність позивача (представника позивача) не надав. Проте дане твердження не відповідає дійсності, оскільки судова повістка про виклик у судове засідання 23.03.2012 року отримана 20.03.2012 року, тобто менше ніж у строк , передбачений ч. 3 ст. 33 КАС України. Тому апелянт вважає, що неявка у судове засідання 06.04.2012 року не може вважатися повторною, а має вважатися лише першою.

На підставі наведеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, з підстав передбачених п. 4 ч.1 ст. 155 КАС України суд вважав, що позивач повторно не прибув у судове засідання, без поважних причин, без повідомлення ним про причини неприбуття, і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Проте колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з наступних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.68), про розгляд справи 23.03.2012 року позивача повідомлено лише 20.03.2012 року, з недотриманням строків встановлених ч.3 ст. 35 КАС України згідно якої повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

А відтак у суду не було правових підстав для застосування положень п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України згідно якого суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, оскільки відсутня така ознака як повторність.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, бо висновки суду не відповідають обставинам справи, і ухвала винесена з грубим порушенням норм процесуального права, а справу направити до цього ж місцевого суду для продовження її розгляду.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п.3 ч.1 ст. 199, ст. 202, ст. 204, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити, ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 06 квітня 2012 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 701/653/12- скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Н.В. Ільчишин