Court ruling № 37995136, 06.03.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

Approval Date
06.03.2014
Case No.
2а-1409/12/1370
Document №
37995136
Form of court proceedings
Administrative
Companies listed in the text of the court document
State Coat of Arms of Ukraine

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" березня 2014 р. м. Київ К/800/31120/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Бухтіярової І.О., Сіроша М.В.,при секретарі Луцак А.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року

у справі № 2а-1409/12/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Львові Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» (надалі також - ТОВ «Кроно Україна», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби (правонаступник - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального управління Міндоходів; надалі також - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 грудня 2011 року № 0001190801/25774 форми «В1» в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 273053,33 грн. та штрафних санкцій у розмірі 136844 грн. та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 грудня 2011 року № 0001200801/25775.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001190801/25774 форми «В1» від 27 грудня 2011 року в частині зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 273053,33 грн. та застосування штрафних санкції в розмірі 136844 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001200801/25775 від 27 грудня 2011 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2012 року в справі № 2а-1409/12/1370 залишено без змін.

ДПІ в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, що беруть участь у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Фактичною підставою зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року розмірі 273053,33 грн. та застосування штрафних санкції в розмірі 136844 грн., а також зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 586383,51 грн. на підставі податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 19 грудня 2011 року № 1648/08-01/31147999, про порушення позивачем вимог підпункту 14.1.18 пункту 14.1.181 статті 14, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 200, пунктів 201.1, 201.2, 201.11 статті 201 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України; тут і надалі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), а також пункту 4.6.7 розділу V Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25 січня 2011 року № 41.

Вказані порушення, на думку відповідача, ґрунтуються, на тому, що позивачем:

- в порушення вимог чинного законодавства включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість сплачені митним органам при імпорті товарів відповідно до тимчасових митних декларацій;

- до складу податкового кредиту за вересень 2011 року безпідставно включено суми податку на додану вартість по розрахунках з ТОВ «Управління механізації і транспорту» в розмірі 266,67 грн., ТОВ «Драмторг» в сумі 61224,08 грн. та ТОВ «Інтехліс» в розмірі 3021,64 грн., оскільки правочини позивача та зазначених суб'єктів господарювання є нікчемними, оскільки не спрямовані на настання реальних правових наслідків;

- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за травень, липень, серпень 2011 року.

Як слідує з касаційної скарги, висновки судів попередніх інстанцій про законне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, що сплачені митним органам при імпорті товарів відповідно до тимчасових митних декларацій відповідач не спростовував, як і не ставив під сумнів висновків попередніх судових інстанцій про відсутність факту завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за травень, липень, серпень 2011 року, а відтак, Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з пунктом 198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Податкова накладна, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та в кінцевому результаті є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

На підставі доказів, що містяться в матеріалах справи (належним чином оформлених документів первинного обліку - договорів, видаткових та податкових накладних, доказів оплати поставлених товарів), які були досліджені судами попередніх інстанцій та оцінка яким надана з дотриманням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди зробили правильний висновок про документальне підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Управління механізації і транспорту», ТОВ «Драмторг» та ТОВ «Інтехліс».

Таким чином, юридично правильним є висновок про те, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем необґрунтовано, оскільки позивачем не допущено порушень вимог податкового законодавства.

Вищий адміністративний суд України акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: І.О. Бухтіярова

М.В. Сірош

Часті запитання

Який тип судового документу № 37995136 ?

Документ № 37995136 це Court ruling

Яка дата ухвалення судового документу № 37995136 ?

Дата ухвалення - 06.03.2014

Яка форма судочинства по судовому документу № 37995136 ?

Форма судочинства - Administrative

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 37995136 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Data about the court decision No. 37995136, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

The court decision No. 37995136, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 06.03.2014. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.

The court decision No. 37995136 refers to case No. 2а-1409/12/1370

This decision relates to case No. 2а-1409/12/1370. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment:


Our system supports searching by various criteria, such as region or court name. In addition, exhaustive customisation in the personal account is possible, which significantly speeds up the process of searching for data. That allows you to efficiently save time when obtaining the necessary information from the register of court decisions and other official sources.

Previous document : 37995134
Next document : 37995137