Court ruling № 37810012, 20.03.2014, Volyn Regional Court of Appeal

Справа № 0308/18376/12 Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А.М. Провадження № 22-ц/773/430/14 Категорія: 27 Доповідач: Веремчук Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Веремчук Л.М.

суддів - Антонюк К. І., Овсієнка А.А.,

при секретарі Кирилюку О.О.

з участю:

представника позивача - Савчук Ю.Н.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Волинського відділення до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 28 січня 2013 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2012 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі ПАТ «Укрсоцбанк») звернулось до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 1 вересня 2008 року з ОСОБА_4 укладено договір кредиту № 070-22-237/08, за умовами якого останній отримав 16304 доларів США строком до 31 серпня 2015 року зі сплатою 13,50 % річних.

У забезпечення виконання умов кредитного договору 1 вересня 2008 року з ОСОБА_4 укладено договір застави автомобіля «Skoda Fabia», державний номер НОМЕР_1, а з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 договори поруки, за умовами яких останні взяли на себе зобовязання відповідати за зобовязаннями ОСОБА_4, що виникають з договору кредиту. 24 квітня 2009 року внесено зміни до вказаного договору шляхом укладення додаткової угоди № 1, якою змінено порядок погашення кредиту. 18 листопада 2010 року здійснено заміну ОСОБА_6 як поручителя на ОСОБА_5, з яким укладено договір поруки та внесені відповідні зміни до кредитного договору шляхом укладення додаткової угоди № 3.

ОСОБА_4 неналежним чином виконує умови договору кредиту, внаслідок чого станом на 18 липня 2012 року утворилась заборгованість у сумі 47107,55 грн., в тому числі 13952,63 доларів США, що еквівалентно 111523,37 грн., - заборгованість за кредитом, 3924,27 доларів США, що еквівалентно 31366,69 грн., - заборгованість за відсотками та 4217,49 грн. - пеня, які банк просить стягнути солідарно з відповідачів.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 січня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту від 1 вересня 2008 року у сумі 147107,55 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 і ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту від 1 вересня 2008 року у сумі 147107,55 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із даним рішенням суду відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 13 березня 2013 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 січня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту від 1 вересня 2008 року у сумі 147107,55 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 жовтня 2013 року рішення апеляційного суду Волинської області від 13 березня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, 01 вересня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 070-22-237/08 про надання кредиту на купівлю автомобіля марки SKODA FABIA, 2008 року випуску, в сумі 16304 долари США до 31 серпня 2015 року зі сплатою 13,50 % річних, за яким позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у терміни, передбачені договором, та суворо дотримуватися положень цього договору (п. п. 1.1, 2.6, 3.3.5 договору). За порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості (п. 4.1 договору) (а. с. 5-8).

Згідно із заявою про видачу готівки № 5-041 від 01 вересня 2008 року ОСОБА_4 надано 16304 долари США з наступною їх конвертацією (обміном) через операційну касу ПАТ «Укрсоцбанк» у гривні та прийняттям суми у гривні (а. с. 26).

Позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 18 липня 2012 року за ним утворилася заборгованість в розмірі 147107,55 грн., з яких: 111523,37 грн. - заборгованість за кредитом, 31366,69 грн. - заборгованість за відсотками, 4217,49 грн. - пеня (а. с. 44).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 1048, 1050, 1054 цього Кодексу передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_4 порушив умови договору кредиту, що виразилося в несвоєчасному поверненні отриманих у банку грошових коштів і процентів за користування ними.

Відповідно до п. 3.2.3, 3.2.3.1 кредитного договору кредитор має право вимагати повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та можливої неустойки у разі затримання позичальником погашення відповідного ануїтетного платежу (його частини) та/або сплати процентів, нарахованих за користування кредитом, щонайменше на 1 календарний місяць (а.с. 6)

03 вересня 2010 року, 11 жовтня 2010 року, 03 листопада 2010 року, 25 листопада 2010 року банком були надіслані письмові повідомлення боржнику про погашення заборгованості за договором кредиту, а 23 грудня 2011 року йому направлена претензія з вимогою про дострокову сплату заборгованості за кредитним договором (а. с. 27-33), на які він не зреагував.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 1 вересня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_2 і ОСОБА_6 укладені окремі договори поруки, за умовами яких останні взяли на себе зобов'язання відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_4, які виникають з договору кредиту.

18 листопада 2010 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» і ОСОБА_5 укладено договір поруки, за умовами якого останній замість ОСОБА_6 взяв на себе зобов'язання відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_4, які виникають з договору кредиту.

Договір поруки, укладений 1 вересня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» і ОСОБА_6 припинено.

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. В такому разі боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк», суд першої інстанції вірно виходив з того, що оскільки зобов'язання за договором про надання кредиту та договорами поруки відповідачами не виконані, тому з них підлягає стягненню в солідарному порядку сума заборгованості в розмірі 147 107 грн.55 коп.

Посилання апелянта на те, що порука припинилася на підставі ч.4 ст. 559 ЦК України, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя.

Договорами поруки не визначено строку припинення поруки, відповідно до вказаної статті порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителів. Строк виконання основного зобов'язання визначено кредитним договором - до 31 серпня 2015 року. Оскільки вказаний строк ще не настав, то позивач не пропустив визначений ч. 4 ст. 559 ЦК України строку пред'явлення вимоги до поручителя.

Банк не змінив строк виконання зобов'язання. Дострокове повернення кредиту банком застосовано як санкцію за порушення виконання зобов'язання. Таким чином місцевий суд обґрунтовано задовольнив позов ПАТ «Укрсоцбанк». Підстав для відмови у позові колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 28 січня 2013 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: