Decision № 37760679, 20.03.2014, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року Справа № 925/179/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Лескін О.Є. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Агро" до Фермерського господарства "Вікторія" про стягнення 50 100,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості за реалізовану зелену масу в сумі 50 100,00 грн. на підставі договору купівлі-продажу № 26 від 15 червня 2012 року, укладеного між сторонами. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує в повному об'ємі та просить їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в жодне судове засідання не направив, клопотаннями від 18.02.2014, 27.02.2014 та 20.03.2014 просив суд відкласти розгляд справи в зв'язку із задіянням представника в інших судових засіданнях. Клопотання представника відповідача № 20/01 від 20 березня 2014 року про чергове відкладення розгляду справи суд відхилив, оскільки вирішення спору може бути проведено за наявними у справі доказами.

У відзиві на позов відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки вважає, що товар відповідач не отримував, про що немає належних доказів.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в засідання не перешкоджає провести розгляд справи по суті у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу № 26 від 15 червня 2012 року (а.с.7), за умовами якого позивач (продавець) продає: багаторічні трави (люцерна) і однорічні трави (суданка), а відповідач (покупець) купує: багаторічні трави (люцерна) в кількості 60 тонн, за ціною 250,00 грн. за тону і однорічні трави (суданка) в кількості 100 тонн, за ціною 300,00 грн. за тону ( п. 1.1 договору).

Договір набирає чинності в день підписання його обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань ( 30.08.2012 року) ( п. 9.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору відповідач (покупець) розраховуються за отриманий товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача ( продавця) .

За правовою природою укладений сторонами договір є договором купівлі-продажу з елементами поставки і відповідає вимогам статті 655 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного Кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 50 100,00 грн., що підтверджується накладними:

- № 37 від 30 червня 2012 року на загальну суму 18 600,00 грн. (а.с. 8);

- № 81 від 01 вересня 2012 року на загальну суму 31 500,00грн. (а.с. 10).

Товар отримано відповідачем за довіреностями, виданими на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 9, 11).

Заперечень проти неотримання товару відповідач суду не надав. Доказів про існування спору між сторонами з приводу неналежної якості товару у справу не подано.

Суд не приймає заперечення відповідача про те, що товар відповідачем не був отриманий, підписи на накладних не належать керівнику відповідача, а накладні не оформлені належним чином у відповідності до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну від 24.05.1995 року № 88 і це є доказом відсутності обов'язку відповідача оплачувати товар.

На вимогу суду позивач ухилився від надання пояснення про те, на якій підставі у позивача знаходяться оригінали довіреностей на отримання зеленої маси, оплата якої є предметом спору.

У відповідності до п. 10 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99, невикористані довіреності повинні бути повернуті підприємству не пізніше наступного дня закінчення строку дії довіреності.

Оскільки оригінали довіреностей на отримання товару за обома накладними, на які посилається позивач для доведення своїх позовних вимог, знаходяться у позивача, то ця обставина є належним і достатнім доказом того, що товар відповідачем було отримано.

З цих підстав суд відхиляє клопотання відповідача про призначення по справі експертизи підписів особи, яка розписалася від імені відповідача про отримання товару за накладними.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У випадку, якщо термін оплати за товар договором не встановлено, то зобов'язання повинно бути виконано у семиденний термін після пред'явлення вимоги кредитора до боржника про оплату товару.

У відповідності до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач направляв відповідачу вимогу про оплату отриманого товару за кількома договорами між сторонами, в т.ч. і за договором купівлі-продажу № 26 від 15.06.2012 року (а.с. 12), яка залишена без відповіді та задоволення, з чого і виник спір.

Таким чином відповідач не довів суду підстав звільнення від оплати отриманого товару. Строк виконання даного зобов'язання для відповідача вже є таким, що настав.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 50 100,00 грн. боргу за зелену масу на підставі договору купівлі-продажу № 26 від 15.06.2012 року, укладеного між сторонами.

На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 1 827,00 грн., оскільки спір виник з вини відповідача.

Керуючись ст. 49. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Вікторія" (ідентифікаційний код 32715529, Черкаська область, Шполянський район, м. Шпола, вул. Островського, 95) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Агро" (ідентифікаційний код 32447157, Черкаська область, м. Шпола, вул. Нахімова, 63-а) -- 50 100,00 грн. основного боргу за товар на підставі договору № 26 купівлі-продажу від 15.06.2012 року та 1827,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 21 березня 2014 року.

Суддя Н.М. Спаських