№ 37737665, 17.03.2014, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року Справа № 908/3116/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.за участю представників: від позивача:не з'явився; від відповідача:Ярошенко А.С., дов. №1481 від 30.09.2013р.;від третьої особи:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013р.у справі господарського суду№908/3116/13 Запорізької областіза позовомПриватного підприємства "Діапазон"до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"третя особаПриватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5провизнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконаннюВ С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.09.2013р., залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013р. у справі №908/3116/13, задоволено заяву Приватного підприємства "Діапазон" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №7669 від 15.08.2013р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на іпотечному договорі від 21.10.2011р. щодо звернення стягнення на нерухоме майно - нежиле приміщення ХІІ загальною площею 83,1кв.м за адресою: АДРЕСА_1.

Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" з прийнятими судовими актами не погодилось та звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та справу направити на розгляд до місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з відпусткою судді Демидової А.М. було проведено повторний автоматичний розподіл справи №908/3116/13 відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 21.02.2014р. №08.03-04/159.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.02.2014р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у новому складі колегії суддів: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 17.03.2014р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги. Позивач та третя особа уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії".

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з власної ініціативи має право вжити передбачені ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду, який полягає у вжитті заходів, за допомоги яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, мають тимчасовий характер та діють до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заява Приватного підприємства "Діапазон" про вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтована тим, що за умови звернення стягнення в рамках порушеного виконавчою службою провадження на належне позивачу нерухоме майно за виконавчим написом нотаріуса №7669 від 15.08.2013р., законність якого є предметом розгляду у даній справі, в подальшому можуть виникнути суттєві труднощі у виконанні рішення суду в разі задоволення позову щодо визнання даного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

При вирішенні питання про забезпечення позову місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, пересвідчився, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясував відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам; оцінив адекватність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог та обґрунтовано задовольнив подану заяву, врахувавши обсяги позовних вимог та категорію спору.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Приписами ст. 1117 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що господарськими судами попередніх інстанцій вірно застосовані норми процесуального права та правомірно застосовані заходи забезпечення позову, отже ухвала господарського суду Запорізької області від 18.09.2013р., яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013р. у справі №908/3116/13, відповідає вимогам чинного законодавства України та обставинам справи і підстав для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013р. у справі №908/3116/13 - залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков