№ 37726108, 17.03.2014, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2014 року № 810/411/14-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Імпакт" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій стосовно видачі наказу № 844; скасування наказу № 844; визнання неправомірними дій щодо порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та скасування податкового повідомлення - рішення № 000026/22-04/10,

в с т а н о в и в:

20 січня 2014 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося приватне підприємство "Імпакт" (далі - позивач) з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій стосовно видачі наказу № 844; скасування наказу № 844; визнання неправомірними дій щодо порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та скасування податкового повідомлення - рішення № 000026/22-04/10.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає висновки податкового органу безпідставними, а наказ від 16 грудня 2013 р. № 844 та податкове повідомлення - рішення від 13 січня 2014 р. № 000026/22-04/10 такими, що винесені з порушенням чинного законодавства. Стверджує, що відповідач не мав належних правових підстав для призначення та проведення перевірки, а також допустив порушення чинного законодавства під час проведення самої перевірки. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, складене на підставі акту перевірки, не відповідає фактичним обставинам і складене за результатами незаконно проведеної перевірки.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що спірний наказ прийнято на підставі вимог чинного податкового законодавства, а перевірка позивача проведена правомірно. Вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки, позивачем документальну позапланову невиїзну перевірку фактично було проведено у період з 16 по 19 грудня 2013 р., крім того, позивачем не було дотримано вимог п. п. 1, 3 Розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 25 листопада 2011 р. № 1492, реєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за № 1490/20228 (далі - Порядок). Зокрема, позивачем не було подано до відповідача передбаченого цим Порядком уточнюючого розрахунку до податкової декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку (а.с. 69-71).

Представниками сторін було подано суду клопотання, у яких вони просили розглянути справу без участі їх представників, у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

12 вересня 2001 р. позивач зареєстрований як юридична особа та взятий на облік з 18 вересня 2001 р. за № 172.

16 грудня 2013 р. відповідачем було видано наказ № 844, згідно з яким у період з 16 по 19 грудня 2013 р. ним було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань щодо повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податок на додану вартість (далі - ПДВ) по взаємовідносинах з ПП «КФ «Агротранс» та ПП «Юг Зерно - Трейд», за періоди з: 1 по 31 серпня 2011 р., 1 по 30 вересня 2011 р., 1 по 31 січня 2013 р., за результатами якої 20 грудня 2013 р. було складено акт перевірки № 2470/10-02-22-04/31678570/73 (далі - акт перевірки № 2470/10-02-22-04/31678570/73) (а.с. 25 - 30).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено про заниження податкового зобов'язання за серпень 2011 р. у сумі 11 840 грн 00 коп., за вересень 2011 р. - 24 157 грн 16 коп., яке підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за відповідні періоди на загальну суму 35 997 грн 00 коп., чим порушено п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2012 р. № 2755-VI (далі - ПК України).

13 січня 2014 р. на підставі названого акту перевірки № 2470/10-02-22-04/31678570/73 відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 000026/22-04/10, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 44 996 грн 00 коп., з якої за основним платежем - 35 997 грн 00 коп., за штрафними санкціями - 8999 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 000026/22-04/10) (а.с. 48).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуваний наказ та оскаржувані ним дії відповідача, а також податкове повідомлення-рішення протиправними, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України та Порядком.

Відповідно до вимог п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з вимогами п.п. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як убачається зі ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до вимог п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з вимогами п. 50.2 ст. 50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Відповідно до вимог п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з вимогами п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як убачається з п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до вимог п. 1 Розділу IV Порядку у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з вимогами п. 3 Розділу IV Порядку у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Наявні матеріали справи свідчать, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за таких підстав. Зокрема:

1. Стосовно вимог, викладених п.п. 1, 2, 3 прохальної частини позовної заяви, судом встановлено таке.

13 листопада 2013 р. відповідачем до позивача було направлено лист-запит «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» № 3075/10-02/22-40 (далі - лист-запит № 3075/10-02/22-40), у якому відповідач просив надати інформацію та її документальне підтвердження стосовно формування податкового кредиту з контрагентами ПП «КФ «Агротранс» та ПП «Юг Зерно - Трейд», а саме: договори, видаткові та податкові накладні, розрахунки коригування кількісних та вартісних показників, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, акти виконаних робіт чи послуг, первинні касові та банківські документи, платіжні доручення, оборотно - сальдові відомості та журнали оренди в розрізі субрахунків по рахунках та інші регістри бухгалтерського обліку, в яких відображено проведення операцій з контрагентами (а.с. 23).

Згідно даного листа-запиту № 3075/10-02/22-40 позивачу для подачі витребуваних документів було встановлено строк протягом 10-ти робочих днів з дня надходження запиту (а.с. 23).

Даний лист-запит відповідачем було отримано 14 листопада 2013 р., що підтверджується змістом позовної заяви (а.с. 3).

Проте, протягом 10-ти робочих днів позивач відповіді відповідачу не надав.

При вирішенні справи судом враховано, що позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження відправки ним на адресу відповідача протягом 10-ти робочих днів листа - відповіді від 22 листопада 2013 р. № 8, на який він посилається у позовній заяві.

Крім того, судом враховано, що лист - відповідь № 9 позивачем було направлено на адресу відповідача лише 23 грудня 2013 р. (а.с. 47), тобто, після закінчення строку, встановленого для подачі податковому органу витребуваних ним документів.

За таких обставин суд вважає недоведеним посилання позивача на те, що він своєчасно повідомив відповідача про неможливість надати витребувані у нього документи.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що у відповідача були законні підстави для видачі наказу № 844.

Даний наказ позивач отримав 17 грудня 2013 р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 73).

Судом також встановлено, що у даному наказі було допущено описку, а саме у п. 1 було помилково зазначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача повинна проводитись тривалістю 5 робочих днів з 13 грудня 2013 р.

Тобто, у наказі № 844 замість дати початку перевірки - 16 грудня 2013 р. помилково було зазначено дату - 13 грудня 2013 р.

Проте, у п. 1.2 акту перевірки № 2470/10-02-22-04/31678570/73 зазначено, що дана перевірка фактично проводилася у період з 16 по 19 грудня 2013 р. (а.с. 26).

Наведене свідчить, що дата 13 грудня 2013 р. у п. 1 наказу № 844 зазначена помилково та не може бути підставою для визначення дій відповідача щодо видачі наказу протиправними та скасування цього наказу.

Отже, позовні вимоги зазначені у п.п. 1-2 прохальної частини позовної заяви, а саме про визнання протиправними дій начальника відповідача стосовно видачі наказу від 16 грудня 2013 р. № 844 та скасування цього наказу суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судом також враховано, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження неправомірності порядку проведення відповідачем перевірки.

За перелічених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги, зазначені у п. 3 прохальної частини позовної заяви, а саме, про визнання неправомірними дій щодо порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, перевірка відповідачем була здійснена на підставі наказу № 844, який суд вважає правомірним.

2. Стосовно п. 4 прохальної частини позовної заяви, зокрема, про скасування податкового повідомлення рішення № 000026/22-04/10, судом встановлено таке.

19 вересня та 17 жовтня 2011 р. позивачем до відповідача на електронних носіях були подані податкові декларації з податку на додану вартість за серпень та вересень 2011 р., та додатки №5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (далі - додаток №5), в яких у складі податкового кредиту відображено податок на додану вартість, вирахуваного на підставі податкових накладних, виданих контрагентами ПП «КФ «Агротранс» та ПП «Юг Зерно - Трейд» у сумі 11 840 грн 00 коп. та 24 157 грн 16 коп. (а.с. 101-108).

12 лютого 2013 р. позивачем до відповідача на електронних носіях було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 р. та додаток №5 до цієї декларації.

Згідно названого додатку зі складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 р. позивачем було виключено суму податку на додану вартість, вирахуваному позивачем на підставі податкових накладних, виданих контрагентами ПП «КФ «Агротранс» та ПП «Юг Зерно - Трейд» на суму 11 840 грн 00 коп. та 24 157 грн 16 коп. відповідно.

Наведене свідчить, що позивач добровільно відмовився від податкового кредиту на загальну суму 35 997 грн 16 коп., який ним було зазначено у додатку 5 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) до податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень - вересень 2011 р. (а.с. 101-108).

При цьому позивачем не було дотримано вимог п. 1, 3 Розділу IV Порядку.

Зокрема, ним не було подано відповідачу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за формою, передбаченою Порядком.

Отже, позовні вимоги, зазначені у п. 4 прохальної частини позовної заяви, а саме про скасування податкового повідомлення рішення № 000026/22-04/10 суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, замість подачі до відповідача податкових документів за формою, передбаченою Порядком, позивачем на порушення вимог п. 1, 3 Розділу IV Порядку було подано до відповідача додаток № 5 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 р. (а.с. 109-111), подача якого у даному конкретному випадку Порядком не передбачена.

Наведене свідчить, що позивачем було порушено вимоги щодо подачі до відповідача податкової звітності за формою, встановленою Порядком.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем доведено правомірність вчинених ним дій.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про: визнання протиправними дій стосовно видачі наказу № 844; скасування наказу № 844; визнання неправомірними дій щодо порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та скасування податкового повідомлення - рішення № 000026/22-04/10 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідно ч. 2 с. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 72, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.