№ 37695533, 18.02.2014, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 року Справа № 814/272/14

м. Миколаїв

12:10

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:

Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029

до відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолит Маркетинг», вул. Адм. Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030

про:

стягнення податкового боргу в сумі 11487 грн.,

Державна податкова інспекція Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі – ДПІ або позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолит Маркетинг» (надалі – Товариство або відповідач) податкового боргу в сумі 11478 грн.

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (ар. с. 19-20).

Ухвала суду від 31.01.2014, що була направлена за юридичною адресою відповідача, повернулась без вручення адресату (ар. с. 14-17). Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України). Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Враховуючи це, справу було розглянуто у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд

в с т а н о в и в:

17.06.2008 Товариство було взято на облік в якості платника податків за № 12700, що підтверджується довідкою від 14.10.2013 № 1314041400706 (ар. с. 5).

08.02.2013 Товариство подало «Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства» за 2012 рік, в якій самостійно визначило суму податку на прибуток – 11487 грн. (ар. с. 9). Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. Враховуючи це, Товариство не пізніше 30.12.2013 мало сплатити авансовий внесок за грудень 2013 року в сумі 11487 грн.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, передбачено, що самостійно обчислена платником податків і зазначена ним у податковій декларації сума податкового зобов’язання вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк грошового зобов’язання є податковим боргом.

Як вказано у пункті 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Так, позивачем була направлена відповідачу податкова вимога № 4-22 від 02.08.2013 (ар. с. 8).

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків у банку, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Монолит Маркетинг», вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030 (ідентифікаційний код 35938170) податковий борг в сумі 11487 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна