Court ruling № 37692685, 13.03.2014, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15895/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

13 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.13р. у справі №826/15895/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніфліт» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Юніфліт» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення від 18.09.13р. №0000141501.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що позивачем протягом 1095 днів не було використано залишок від'ємного значення з ПДВ, який виник у жовтні 2009 у розмірі 188 570 грн., а відтак по спливу строку встановленого ст. 102 Податкового кодексу України останній втратив право на використання від'ємного значення ПДВ.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт від 04.09.13р. №147/15-01-48/36546833.

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 18.09.13р. №0000141501, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму 188 570 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог: п.200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1885 70грн., в т.ч. за жовтень 2012 в сумі 188 570 грн.

Такий висновок ґрунтується на тому, що позивач протягом 1095 днів не використав залишок від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 188 570 грн. за жовтень 2009 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з Податковим кодексом України від'ємне значення ПДВ не є тотожним бюджетному відшкодуванню з ПДВ, а відтак положення п.102.5. ст.102 Податкового кодексу України щодо застосування строків давності не можуть бути поширені на спірні правовідносини, з огляду на те, що позивач не подавав заяв на бюджетне відшкодування ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правовідносини з приводу обчислення податку на додану вартість з 01.01.2011 регулюються Податковим кодексом України, відповідно до ст.200 якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200); при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст.200); при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).

Отже, у разі відсутності у платника податків податкового боргу з ПДВ сума від'ємного значення з ПДВ попереднього звітного податкового періоду є складовою частиною суми від'ємного значення з ПДВ поточного звітного податкового періоду.

Інших правил формування податкового кредиту за рахунок залишку від'ємного значення ПДВ попередніх звітних податкових періодів законодавцем не встановлено.

Приписи п.200.4 ст.200, п.200.6 ст.200, п.200.7 ст.200, п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України регламентують правовідносини з приводу отримання платником податків суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

За змістом Податкового кодексу України від'ємне значення ПДВ не є тотожним бюджетному відшкодуванню з ПДВ.

Так, відповідно до п. 200.7. ст.200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У даному випадку, позивач не заявляв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин положень п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, оскільки, відповідно до згаданої норми кодексу заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, перебіг строку для подання заяви про бюджетне відшкодування починається з періоду отримання права на таке відшкодування, а підставою застосування строків давності є заявлення платником податків бюджетного відшкодування ПДВ, чого в даному випадку не було.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.13р. у справі №826/15895/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.13р. у справі №826/15895/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.