№ 37677015, 17.03.2014, Cherkasy District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року справа № 823/407/14

м. Черкаси

14 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулося управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в сумі 170 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1, як страхувальник зобов'язана подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом. Разом з тим, відповідач зазначених вимог не виконав, що стало підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій в сумі 170,00грн.

17.03.2014 позивач звернувся до суду з клопотанням про підтримання позовних вимог у повному обсязі та проханням розгляд справи проводити без участі представника позивача.

Відповідач заперечень проти позову не надав, у судове засідання не прибув, свого представника не направив, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов належить задовольнити з огляду на наступне.

Відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець 08.07.2002р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ станом на 08.01.2014р. (а.с. 10), а також зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області як платник страхових внесків.

Абзацом 5-6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Спеціальним законом, що визначає правові та організаційні засади визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом є Закон України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) - станом на час виникнення правовідносин.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону (ст. 1 Закону № 1058-IV).

Відповідно до ст. 15 Закону № 1058-IV платниками платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Виходячи з приписів ст. 14 Закону № 1058-IV підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Як вбачається з акту перевірки від 31.08.2011р., перевіркою встановлено, що за даними баз ОССВ та СПОВ відповідачем не подано у встановлені строку звітність до систем персоніфікованого обліку за 2010 рік.

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV)

З огляду на викладене пенсійним органом прийнято рішення № 340 від 31.08.2011р. про накладення на ОСОБА_1 у зв'язку з неподанням звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків за 2010 рік у строки, штрафу в розмірі170 грн, та зазначено порядок оскарження. Зазначене рішення повернуто до УПФУ з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться». У встановленому законом порядку відповідач рішення не оскаржив. Таким чином, вказана у ньому сума боргу є узгодженою.

Також сума боргу зі сплати фінансових санкцій в розмірі 170 грн. за неподання звітності, підтверджується розрахунком заборгованості і зворотнім боком облікової картки (а.с. 5-6).

Станом на день подачі позовної заяви відповідачем заборгованість з фінансових санкцій у сумі 170 грн. 00 коп. не сплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, ідентифікаційний код 21366780) заборгованість зі сплати штрафної санкції у сумі 170 (сто сімдесят) грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко