Decision № 37591179, 11.03.2014, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2014 р. Справа № 914/210/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З. розглянувши матеріали справи

За позовом: Колективного підприємства «Картограф», м. Львів

до відповідача: ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», м. Львів

про стягнення 23 797,60 грн.

Представники:

Від позивача: Олійник О.П.- директор

Від відповідача: не з'явився

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Колективним підприємством «Картограф», м. Львів до ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», м. Львів про стягнення 23 797,60 грн.

Ухвалою суду від 23.01.2014 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в засіданні на 19.02.2014 року. Ухвалою суду від 19.02.14 р. розгляд справи відкладено на 11.03.14 р.

11.03.14 р. представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 23 797,60 грн. заборгованості з яких 15 007,29 грн. основної суми боргу, 1 771,30 грн. 3% річних та 7 019,00 грн. пені.

Представник відповідача в судове засідання 11.03.14 р. не з'явився, 17.02.14 р. подав відзив на позов вих. №97 відповідно до якого просив суд у задоволенні позову відмовити у зв'язку з закінченням строку позовної давності для пред'явлення позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

07.12.2009 р. між ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та КП «Картограф», м. Львів укладено договора №206-1 та №206-2 на виконання інженерно-геодезичних вишукувань.

24.12.12 р. між сторонами укладено зміни та доповнення до договору №206-1 від 07.12.09 р. та договору №206-2 від 07.12.09 р. , а саме пункт 3 договору доповнено підпунктом 4 і викладено в такій редакції: термін договору продовжено до 31.05.2013 р.

Відповідно до п. 1 договору №206-1 замовник (відповідач) доручив, а підрядник (позивач) взяв на себе зобов'язання проведення топографо-геодезичних робіт по зйомці м-бу 1:500 АГК №6, АГК №12, м. Львів, вул. Трускавецька. Загальна вартість на проведення топографо-геодезичних робіт є договірною і становить 5 236,64 грн. Оплата проводиться згідно договірної ціни в 2-х тижневий термін на основі двостороннього акта на виконані роботи по факту (п.2 договору).

Позивачем належним чином виконано роботи, визначені п.1 договору №2006-1 від 07.12.09 р. Вказане підтверджується засвідченим підписами та печатками сторін Актом «здачі та прийомки топографо-геодезичної продукції від 28.12.09 р.».

Згідно договору №206-2 замовник (відповідач) доручив, а підрядник (позивач) взяв на себе зобов'язання проведення топографо-геодезичних робіт по зйомці м-бу 1:500 садівничого кооперативу «Залізничник», м. Львів, вул.. Кульпарківська. Загальна вартість на проведення топографо-геодезичних робіт є договірною і становить 9 770,65 грн. Оплата проводиться згідно договірної ціни в 2-х тижневий термін на основі двостороннього акта на виконані роботи по факту (п.2 договору).

Позивачем належним чином виконано роботи, визначені п.1 договору №2006-2 від 07.12.09 р. Вказане підтверджується засвідченим підписами та печатками сторін Актом «здачі та прийомки топографо-геодезичної продукції від 28.12.09 р.».

Однак, зазначає позивач, свій обов'язок щодо оплати виконаних робіт відповідачем не виконано в результаті чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 15 007,29 грн.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свій обов'язок щодо виконання визначених договором робіт виконав в повному обсязі, проте відповідач свого обов'язку щодо оплати - не виконав.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, відповідачу правомірно за період з 12.01.10 р. по 28.05.13 р. нараховано 1 771,30 грн. 3% річних.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 7 019,00 грн. пені у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу з 12.01.10 р. по 23.12.13 р.

Розглянувши вказану позовну вимогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору, встановленими сторонами, не передбачено такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як стягнення пені.

Відповідно до ч.2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку відмовити позивачу у стягненні пені в сумі 7 019,00 грн. оскільки така не передбачена договором.

Враховуючи вищенаведене, матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем у встановленому законом порядку заборгованість відповідача перед позивачем на загальну суму 16 778,59 грн. з яких 15 007,29 грн. складає основна сума боргу та 1 771,30 грн. 3% річних. Клопотання відповідача щодо застосування позовної давності до спірних правовідносин до задоволення не підлягає, оскільки позивачем до матеріалів справи долучено зміни та доповнення до договору №206-1 від 07.12.09 р. та договору №206-2 від 07.12.09 р. відповідно до яких термін договору продовжено до 31.05.2013 р., відтак позов позивачем подано в межах строку позовної давності.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 546, 547, 549, 610, 612, Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (79058, м. Львів, просп. В. Чорновола,4; ідентифікаційний код 00702009) на користь колективного підприємства «Картограф» (79014, м. Львів, вул. Личаківська, 84/25; ідентифікаційний код 20806461) 15 007,29 грн. основної суми боргу, 1 771,30 грн. 3% річних та 1 213,04 грн. судового збору.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

3. В решті позовних вимог в задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.03.2014 р.

Суддя Чорній Л.З.