Court ruling № 37588405, 03.03.2014, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 березня 2014 року № 826/2677/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Катющенко В.П., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цілісний майновий комплекс 103» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

В С Т А Н О В И В:

Територіальне управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цілісний майновий комплекс 103», в якому просить суд: «прийняти рішення, яким застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме: зупинити роботу ліфтів зав. № 6609м-81, зав. № 6610м-81, за адресою: м. Київ, проспект відрадний, 103 до усунення порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення їх роботи».

Стаття 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачає, що суддя, вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі, з’ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1832 скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Стаття 1836 Кодексу адміністративного судочинства України визначає особливості провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно частини першої статті 1836 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування на виявлені під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порушення вимог законодавства у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом, здійснюється на підставі адміністративного позову суб'єкта владних повноважень, яким ужито відповідних заходів реагування.

Згідно частини третьої статті 1836 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява має відповідати вимогам, установленим статтею 106 цього Кодексу. У разі якщо порушення, яке стало підставою для вжиття заходів реагування, було виявлено відповідним суб'єктом владних повноважень під час проведення перевірки, до позовної заяви додаються копії документів, що підтверджують дотримання процедури проведення цієї перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за результатами перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, складено акт перевірки суб’єкта господарювання (виробничого об’єкта) № 13/54/115А від 21 лютого 2014 року, який в розумінні статті 1836 Кодексу адміністративного судочинства України не є розпорядчим документом про вжиття заходів реагування.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем у позові зазначено, що останній звертається до суду із зазначеним позовом в порядку пункту 5 частини першої статті 183-2, якою визначено застосування заходів реагування виключно за судовим рішенням.

Відповідно ж до статті 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, зокрема, забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Крім того, підпунктом 11 пункту 5 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 408/2011 передбачається, що Держгірпромнагляд України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об'єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов'язаних з користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі розпорядчого документа про заборону зазначеного у випадках, передбачених законодавством, а також анулювати видані дозволи і ліцензії до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників.

Також, відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI передбачений перелік категорій позивачів, які звільнені від сплати судового збору, серед яких Територіальне управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві не зазначено.

Частиною першою статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як вбачається з клопотання позивача, останній просить суд застосувати норму частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та звільнити позивача від сплати судового збору, враховуючи його майновий стан.

Разом з тим, позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження його майнового стану.

З аналізу вказаних норм вбачається, що в межах спірних правовідносин позивач не є таким, що звільнений від сплати судового збору, а тому має сплатити судовий збір у належному порядку та розмірі.

Як вбачається з позовної заяви, Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві у заявлена вимога немайнового характеру.

Відповідно до листа Державної судової адміністрації України від 05.04.2012 року № 11-1801/12, з 6 лютого 2012 року відкриті нові доходні рахунки щодо сплати судового збору. У зв’язку з чим, Окружному адміністративному суду міста Києва присвоєно наступні реквізити рахунку: отримувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва 22030001; код отримувача 38004897; рахунок отримувача 31218206784007; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача 820019.

Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенню до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно до статті 13 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» розмір мінімальної заробітної плати з січня 2014 року встановлено 1218,00 грн.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позовна заява Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві не відповідає вимогам статей 106, 1832, 1836 Кодексу адміністративного судочинства України, що унеможливлює, в свою чергу, застосування відповідного провадження у справі, враховуючи особливості проваджень, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Зазначені недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням відповідних правових норм, на підставі яких позивач звертається до суду, документу про сплату судового збору та документів, не доданих до позовної заяви, з додержанням всіх вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом двох днів з моменту отримання вказаної ухвали.

Згідно з частиною 2 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 106, 160, 165, 1832, 1836 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом двох днів з моменту отримання вказаної ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Катющенко