Decision № 37588145, 12.03.2014, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.03.14р. Справа № 904/1199/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Дніпропетровськ

до Військової частини А4608, м. Дніпропетровськ

про стягнення 5252,60 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Левченкова О.А., довіреність №252 від 11.12.2013р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Військової частини А4608 (далі-відповідач) про стягнення 5 200,60 грн. - основного боргу, 36,11 грн. - пені, 7,55 грн. - інфляційних, 8,34 грн. - 3 % річних та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач посилається на не повну сплату відповідачем орендної плати за період з листопада по грудень 2013 р., у зв'язку з чим просить стягнути заборгованість, пеню, інфляційні та річні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2014 р. була надіслана на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві.

Згідно з Інформаційним листом ВГСУ від 13.08.08р. за № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ВГСУ від 10.12.02р. за № 75 (з подальшими змінами та доповненнями), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. При цьому, дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Між тим, не віднесено і до повноважень господарських судів з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання підприємців - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання/реєстрації) сторін.

При цьому, наведені положення в Роз'ясненні Президії ВАСУ від 18.09.97р. за № 02-5/289 визначають, що особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про розгляду спору у судовому засіданні у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про розгляд спору належно, а в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (орендодавець) та Військовою частиною А4036 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 2408-42/12 (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування, а платник оплачує за користування частиною приміщення (далі-Майно) за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, 26 АБК, АТС-7400, 7403, (ЛАЦ) загальною площею - 3,0 кв.м. - технологічних приміщень, для розміщення обладнання електрозв'язку (п.1.1. Договору).

Додатковою угодою №1/2006-128107 від 27.09.2013 р. внесено зміни до Договору оренди нерухомого майна товариства від 31.01.2013 р. № 2408-42/12 на підставі яких орендарем по договору стала Військова частина А4608, яка є правонаступником Військової частини А4036.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 31.12.2013 р. включно (п. 12.1. Договору).

Згідно п. 2.1. Договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток №1).

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 866,77 грн. з ПДВ (20%) за 1 кв.м. технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 3,0 кв.м. всієї орендованої площі становить - 2600,31 грн. з ПДВ (20 %) та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди.

Згідно до п. 3.5. Договору орендна плата перераховується платником у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Відповідно до п. 6.1.3. Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з листопада по грудень 2013 р. у нього утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати орендних платежів на суму 5 200,60 грн., що підтверджується актом звіряння від 01.01.2014 р. який підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками підприємств (а.с. 38).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

На час розгляду справи доказів сплати зазначеної заборгованості суду не надано.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 8.2. Договору у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

На підставі п. 8.2. Договору позивачем відповідачу нарахована пеня, за період з 28.12.2013 р. по 27.02.2014 р. в розмірі 36,11 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру пені, суд визнає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано до сплати відповідачу інфляційних - 7,55 грн., 3 % річних - 8,34 грн., розрахунок яких судом перевірено та визнано таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 5 200,60 грн. - основного боргу, 36,11 грн. - пені, 7,55 грн. - інфляційних, 8,34 грн. - 3 % річних.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Військової частини А4608 (49069, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, буд. 147; код ЄДРПОУ 08414149) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, б. 26, код ЄДРПОУ 25543196) 5 200,60 грн. (п'ять тисяч двісті грн. 60 коп.) - основного боргу, 36,11 грн. (тридцять шість грн. 11 коп.) - пені, 7,55 грн. (сім грн. 55 коп.) - інфляційних, 8,34 грн. (вісім грн. 34 коп.) - 3 % річних, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 13 " березня 2014р.