Court ruling № 37582521, 12.03.2014, Donetsk Administrative Court of Appeal

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року справа №805/18073/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Лях О.П., Нікуліна О.А., секретар судового засідання Турко І.Б., за участю представника позивача Бороніної М.О., представника відповідача Косякової Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ясинуватської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 р. у справі № 805/18073/13-а за позовом Ясинуватської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний плодово-овочевий комбінат" про стягнення коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків, з податку на прибуток у розмірі 89068,37 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 47335,38 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний плодово-овочевий комбінат" про стягнення коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків, з податку на прибуток у розмірі 89068,37 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 47335,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має заборгованості з податку на прибуток у розмірі 89068,37 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 47335,38 грн., яка виникла на підставі несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно податкових декларацій, актів перевірок підприємства та податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги від 29.01.2013 року № 5.

Просить суд стягнути з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний плодово-овочевий комбінат" податковий борг у розмірі 136403,75 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 р. у справі № 805/18073/13-а у задоволенні позову відмовлено.

З постановою суду першої інстанції позивач не погодився, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вказуючи, що рішення про ліквідацію прийнято засновниками 21.01.2013 року, проте, в установах банків рохунки не закрив, здійснює діяльність, проводить реалізацію майна, що підтверджується поданою ним декларацією від 16.12.2013 року станом на 21.02.2014 року заборгованість підприємства складає 1111269,7 (89068,37 грн. податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 89068,37 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 1022201,38 грн.), на теперішній час ТОВ "Оптово-роздрібний плодово-овочевий комбінат" статус платника податків не втратив, тому відповідно до п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ зобов'язаний сплачувати податки і збори в строк у розмірі встановлених цим кодексом. Вказує, що законодавство не встановлює обмеження, щодо стягнення податкового боргу у зв'язку з находження підприємства у стані ліквідації.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, встановила наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний плодово-овочевий комбінат" наявна податкова заборгованість, яка виникла:

- з податку на прибуток приватних підприємств згідно податкової декларації № 9087212440 від 10.02.2013 р., прийнятих на підставі актів про результати перевірок № 209/22/32880626 від 13.05.2013 р. та № 125/22/32880626 від 27.03.2013 р., податкового повідомлення-рішення № 0000412200 від 23.05.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання та нараховані штрафні санкції;

- з податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з самостійним виправленням помилок № 9002705199 від 28.01.201 р., податкової декларації № 9085432705 від 20.01.2013 р., податкової декларації № 9008230426 від 20.02.2013 р., податкової декларації № 9022473690 від 21.04.2013 р., податкової декларації № 9029255239 від 20.05.2013 р, податкової декларації № 9074141640 від 18.11.2013 р. та на підставі актів про результати перевірок № 209/22/32880626 від 13.05.2013 р. та № 125/22/32880626 від 27.03.2013 р., податкового повідомлення-рішення № 0000402200 від 23.05.2013 р.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Такий саме обов'язок встановлений пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, згідно з яким платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В розумінні п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, зокрема щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Крім того, згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 цієї статті передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

На адресу відповідача направлена податкова вимога від 29.01.2013 р. № 5 яка отримана головним бухгалтером підприємства 01.02.2013 року /а.с. 137/.

21.01.2013 р. протоколом № 13 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний плодово-овочевий комбінат" прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації. До Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців внесено рішення засновників юридичної особи про ліквідацію 22.01.2013 р. Пунктом 3 рішення встановлені обмежені строки для заявлення кредиторських вимог протягом двох місяців з дня публікації повідомлення про ліквідацію. Пунктом 4 рішення встановлено строки ліквідаційної процедури до 31.12.2013 р.

У бюлетені Державної реєстрації Державної реєстраційної служби України № 238(3) від 28.01.2013р. опубліковані відомості про ліквідацію ТОВ "ОРПК". Протокольним рішенням загальних зборів учасників товариства № 15 від 20.05.2013 р. затверджено реєстр вимог кредиторів підприємства станом на 25.04.2013 р.

Листом від 22.03.2013 р. № 3122/10/19-013 Ясинуватської ОДПІ заявлені кредиторські вимоги до боржника в загальній сумі 27697,25 грн. за податковим боргом, що виник станом на 23.03.2013 р.

01.04.2013 р. ТОВ "ОРПК" на адресу Ясинуватської ОДПІ направлено лист, з якого вбачається, що кредиторські вимоги в розмірі 27697,25 грн. визнані в повному обсязі, кредиторські вимоги будуть включені до проміжного ліквідаційного балансу і задоволені у порядку черговості, визначеному ст. 112 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 1 якого, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Згідно із частинами 4, 5 цієї статті вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

В матеріалах справи наявна довідка, відповідно до якої у ТОВ "ОРПК" наявні відкриті рахунки у банківських установах АТ "РодовідБанк" та ПАТ "ПУМБ", АТ "ПроКредитБанк" в національній та іноземній валюті.

Отже, на даний час у підприємства є поточні рахунки в банківських установах для використання у процедурі ліквідації для розрахунків з кредиторами.

Механізм стягнення коштів, яким керується податковий орган при стягненні коштів з банківських рахунків, врегульований Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/8976.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Пунктами 5.1, 5.2 глави 5 Інструкції передбачено, що відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду. У разі надходження до банку платіжних вимог на примусове списання коштів з цих рахунків вони передаються для виконання відповідному органу державного казначейства, якщо це передбачено договором між банком та органом державного казначейства, або повертаються стягувачу без виконання відповідно до пункту 2.18 глави 2 цієї Інструкції.

Згідно із пунктами 5.9, 5.10 глави 5 Інструкції банк платника приймає до виконання платіжну вимогу стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника і не має права повертати її в разі неподання стягувачем реєстру платіжних вимог. У разі недостатності коштів на рахунку платника банк виконує платіжну вимогу в межах залишку коштів згідно з главою 2 цієї Інструкції.

Згідно із пунктами 2.19, 2.20 глави 2 Інструкції розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Якщо платіжні вимоги на примусове списання коштів надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника немає коштів або їх недостатньо, то банк виконує ці платіжні вимоги з урахуванням сум, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного часу (поточні надходження). Якщо для виконання цих платіжних вимог недостатньо коштів (з урахуванням поточних надходжень), то вони виконуються частково відповідно до глави 5 цієї Інструкції.

Якщо на рахунку платника коштів немає і протягом операційного часу кошти на його рахунок не надходили, то після закінчення операційного часу ці платіжні вимоги повертаються без виконання згідно з пунктом 2.18 цієї глави.

Відповідно до п. 2.21 глави 2 Інструкції платіжні вимоги, які надійшли до банку після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то вони цього самого дня виконуються частково відповідно до пункту 5.10 глави 5 цієї Інструкції. Якщо на його початок на рахунку платника не буде коштів для виконання платіжних вимог, то такі документи цього самого дня повертаються відповідно до пункту 2.18 цієї глави.

З наведених норм Інструкції вбачається, що списання коштів, що знаходяться на банківському рахунку клієнта на вимогу податкового органу, списуються у повному обсязі у день надходження платіжної вимоги або наступного операційного дня.

Разом з тим, норми п. 97.2. ст. 97 Податкового кодексу України передбачають використання майна платника податків, що ліквідується у черговості, визначеній відповідно до законів України. Така черговість визначена нормами ст. 112 Цивільного кодексу України. Відповідно до цієї статті кредиторські вимоги податкового органу задовольняються у третю чергу.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків, з податку на прибуток у розмірі 89068,37 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 47335,38 грн., є таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ясинуватської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 р. у справі № 805/18073/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала суду складена 13.03.2014 року.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

О.П. Лях

О.А. Нікулін