Decision № 37578965, 27.02.2014, Mykolaiv Regional Court of Appeal

Справа №470/1317/13-ц 27.02.2014 27.02.2014 27.02.2014

Провадження №22-ц/784/724/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/784/724/14 Суддя по 1 інстанції - Луста С.А.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду - Мурлигіна О.Я.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 лютого 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Козаченка О.І.,

суддів - Царюк Л.М., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі судового засідання - Яценко Л.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 27 грудня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк», Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 11733 грн. Банк посилався на те, що 16 лютого 2006 року уклав договір з ОСОБА_2, за умовами якого видав їй 2600 грн. у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позивач вказував, що позичальник неналежно виконував умови договору, в зв'язку з чим утворилася заборгованість станом на 30 вересня 2013 року в розмірі 11733 грн., з яких 2428 грн. 71 коп. заборгованість за кредитом, 8269 грн. 39 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 грн. штраф (фіксована частина) та 534 грн. 90 коп. штраф (процентна складова).

Заочним рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 27 грудня 2013 року позов задоволено частково. З ОСОБА_2 на користь Банку стягнуто 1192 грн. 58 коп., з яких 531 грн. 67 коп. заборгованість за кредитом, 127 грн. 45 коп. заборгованість за відсотками, 532 грн. 96 коп. штрафи. Також стягнуто судовий збір.

В апеляційній скарзі Банк, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просив ухвалити нове рішення, задовольнивши вимоги Банку в повному обсязі.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви відповідачки від 16 лютого 2006 року Банк, на той час закрите акціонерне товариство, відкрив їй картковий рахунок з кредитним лімітом в 2600 грн. з базовою відсотковою ставкою за кредитним лімітом на час підписання 3% на місяць з розрахунку 360 днів у році, тобто 36 % річних (а.с. 7). Дата видачі картки «Універсальна» в заяві не була визначена. Відповідачка отримала кредит та користувалася ним, але в повному обсязі належних по договору сум не сплатила.

Встановивши зазначене, суд дійшов обґрунтованих висновків про стягнення з відповідачки на користь Банку заборгованості за кредитом та відсотків за користування кредитом. Висновки суду відповідають вимогам ст. ст. 1048,1054 ЦК України.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з рішенням в частині стягнення штрафу та застосування строку позовної давності.

Застосовуючи строк позовної давності, суд спирався на п. 7 ч.13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», про заборону вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Однак вказані вимоги стосуються позасудового порядку повернення споживчого кредиту, а строк позовної давності може бути застосований судом лише за загальними правилами, передбаченими ч. 3 ст. 267 ЦК України, тобто за заявою сторони у спорі.

Оскільки відповідачка не подавала такої заяви, у суду не було підстав для застосування строків позовної давності.

Вказані висновки відповідають Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року «Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Також, ухвалюючи рішення про стягнення штрафу суд не врахував, що в заяві про відкриття карткового рахунку відсутні такі умови відповідальності за невиконання зобов'язань.

Належних та допустимих доказів того, що існують інші, узгоджені з відповідачкою умови конкретного кредитного договору, позивач суду не надав.

Так, ст.1055 ЦК України встановлено форма кредитного договору. Він укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В заяві відповідачки було зазначено, що вона ознайомлена з Умовами надання банківських послуг (Умови), Правилами користування платіжною карткою (Правила), Тарифами банку (Тарифи) та про те, що вона згодна, що заява разом з Умовами, Правилами та Тарифами, а також пам'яткою клієнта складає договір про надання банківських послуг. В заяві при цьому не було зазначено інших умов надання кредиту, окрім вказаних вище.

Таким чином, для визначення інших, ніж зазначено в заяві, умов договору, позивач повинен був надати вказані документи та докази того, що відповідачка була ознайомлена та погоджувалася з ними, розуміючи їх зміст.

Такого Банк в суді не довів, і відповідних Умов, тарифів, Правил і пам'ятки не надав, а надана суду довідка про умови кредитування з використанням картки «Кредитка» не містить умов про санкції за несплату кредиту.

Представлені позивачем Умови та правила надання банківських послуг не можуть бути взяті до уваги. Вони не містить п.9.12, а також п.8.6, який передбачає виплату штрафу, та на які в позовній заяві посилається Банк обґрунтовуючи позовні вимоги щодо штрафу. Інші пункти Умов, вказані в позовній заяві, також не відповідають відповідним пунктам в наданих суду Умовах (а.с. 8-11).

До того ж, ці Умови стосуються всього спектру фінансових послуг, що надавалися банком, у тому числі платіжних карт, вкладних операцій, кредитних карт. Вони не містять підпису відповідачки, не мають жодної індетифікуючої ознаки на предмет їх невід'ємності від заяви позичальника. В свою чергу в заяві позичальника не зазначено, що неврегульовані в заяві питання регулюються вказаними Умовами та Правилами. Не надано суду і підписаних відповідачкою Тарифів кредитування з використанням вказаної кредитки.

Отже, докази у справі свідчать про відсутність підстав вважати, що підписуючи заяву та довідку, відповідачка розуміла надані суду позивачем Умови і Правила користування платіжною карткою, в тому числі щодо сплати штрафу.

Одночасно вказане підтверджує висновки суду про сплату 36% річних за користування кредитом, а не як визначено позивачем 72%, та необґрунтованість посилань апелянта щодо збільшення суми штрафу.

За викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно змінити в частині заборгованості, яка стягується за кредитним договором та стягнути з відповідачки на користь позивача 2428 грн. 71 коп. кредиту та 4134 грн. 70 коп. процентів за користування кредитом станом на 30 вересня 2013 року. Рішення в частині стягнення судових витрат слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 27 грудня 2013 року в частині розміру стягнення заборгованості змінити.

Збільшити стягнення з ОСОБА_2 за кредитним договором від 16 лютого 2006 року з 1192 грн. 58 коп., яка складається з 531 грн. 67 коп. заборгованості по тілу кредиту, 127 грн. 45 коп. заборгованості по відсоткам та 532 грн. 96 коп. штрафу, до 6563 грн. 34 коп. з яких 2428 грн. 71 коп. кредиту та 4134 грн. 70 коп. процентів за користування кредитом.

В частині розподілу судових витрат рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий: Судді: