Справа № 640/12740/13-ц
н/п 2/640/207/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2014 року Київський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Шмадченко С. І. за участю секретаря Боденко А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості за безпідставно спожиту теплову енергію,-
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, якою просить стягнути з відповідачки на їх користь вартість безпідставно спожитої теплової енергії у сумі 8645 грн.90 коп. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 36 грн.95 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачки на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2012 р. належить на праві власності нежитлове приміщення з центральною системою опалення, загальною площею 112,4 кв.м., яке розташоване у житловому будинку АДРЕСА_1.
В період з 23.11..2012 р. по 15.04.2013 р. відповідач безпідставно користувалася тепловою енергією, а саме всупереч вимогам ЗУ «Про теплопостачання», як власник нежитлового приміщення, не уклала договір купівлі-продажу теплової енергії для опалення вказаного приміщення.
Згідно з актом без договірного споживання теплової енергії № 173/202 від 02.04.2013 р. відповідачки були надані приписи укласти договір та сплатити вартість безпідставно спожитої теплової енергії. Відповідачка не сплачує рахунки. Вартість безпідставно спожитої теплової енергії за період з 23.11.2012 р. по 30.04.2013 р. складає 8645 грн.90 грн.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник повинен сплатити вартість безпідставно спожитої теплової енергії з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Станом на 31 липня 2013 р. 3% річних становить 36 грн.95 коп.
В судовому засіданні представник позивача Цаплюк І.Ф. підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечувала, доводи невизнання позову виклала у письмовому відзові на позов. Відповідач зазначила, що вона після купівлі нежитлового приміщення п'ять разів зверталася до позивача з проханням направити інспектора для огляду приміщення і складення акту про відсутність опалювальних лічильників. Між ними 11 місяців тривала переписка і лише 20.11.2013 р. на підставі акту обстеження системи теплопостачання об'єкта від 15.11.2013 позивачем був зроблений розрахунок теплового навантаження, який склав 0,001837 Гкал/год, що у 3,6 разів відрізняється від розрахунку у 0.005800Гкал/год з якого необгрунтовано позивач нараховував суму за теплову енергію.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд позовні вимоги позивача задовольняє частково, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що відповідачка на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2012 року є власницею нежитлового приміщення, розташованого у житловому будинку АДРЕСА_1 та користується тепловою енергією для опалення приміщення.
За приписами ст.24 Закону України «Про теплопостачання», основними обов'язками споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідач з 23.11.2012 року, ставши власником нежитлового приміщення, не звернулася до позивача для укладення договору на постачання теплової енергії, а лише надсилала листи до позивача з вимогою направити інспектора для огляду нежитлового приміщення.
Оскільки договір між позивачем і відповідачкою не був укладений то позивач за спожиту теплову енергію проводив нарахування згідно з договором попереднього власника нежитлового приміщення.
Відповідно до розрахунку вартості безпідставно спожитої теплової енергії за період з 23.11.2012 р. по 30.04.2013 р. нарахування за спожиту теплову енергію становить 8645 грн.90 коп., яку суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача.
Суд відмовляє у позові позивачу про стягнення з відповідачки 3% річних у сумі 36 грн.95 коп., оскільки відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договір на постачання теплової енергії між позивачем і відповідачем укладеним на той час не був, тому відсутні підстави для стягнення з відповідачки 3% річних від простроченої суми.
На підставі ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 229,40 грн..
Керуючись ст.ст.10,11,60,88 ст.212-215 ЦПК України, ЗУ «Про теплопостачання», суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (р/р 260333012313 у ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) вартість безпідставно спожитої теплової енергії у сумі 8645 (вісім тисяч шістсот сорок п'ять) грн..90 коп., судовий збір у сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн.40 коп.
В частині позову про стягнення 3% річних від простроченої суми відмовити.
Рішення може бути оскаржене в судову палату з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
The court decision No. 37577944, Kyivskyi District Court of Kharkiv City was adopted on 24.02.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 640/12740/13-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: