№ 37574098, 12.03.2014, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2014 року Справа № 813/1249/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Мричко Н.І. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут приймальних електронно-променевих трубок «Еротрон» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу в сумі 28733,95 грн, -

встановив :

Державна податкова інспекція у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі – ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів Львівської області) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут приймальних електронно-променевих трубок «Еротрон» (надалі – ДП «НДІ «Еротрон»), в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 28733,95 грн, що знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача існує заборгованість перед бюджетом в розмірі 28733,95 грн, яка виникла внаслідок несплати самостійно узгодженої суми податкового зобов’язання: по податку на додану вартість в сумі 27841,51 грн та по земельному податку в розмірі 892,44 грн. Враховуючи те, що відповідачем тривалий час не вживаються заходи щодо погашення заборгованості самостійно, просить позов задовольнити повністю.

Згідно ухвали судді від 17 лютого 2014 року скорочене провадження у даній справі відкрито.

Відповідачу надіслано судом копію ухвали про відкриття скороченого провадження разом із копією позовної заяви з додатками до неї, та запропоновано протягом десяти днів з дня одержання вказаних вище документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Проте, поштовий конверт повернено до суду з відміткою органу зв’язку «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до вимог ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України судове повідомлення вважається врученим відповідачу 26 лютого 2014 року. У встановлений строк заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду не надходило.

Оскільки судом належним чином виконано свій обов'язок щодо повідомлення відповідача, тому суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 183-2, п. 2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

ДП «НДІ «Еротрон» – 09.03.1993 р. зареєстроване як юридична особа за адресою: 79057, Львівська область, м.Львів, Франківський район, вул.Антоновича, будинок №90, ідентифікаційний код – 14314601, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.01.2014 року №17915071.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Щодо заборгованості по земельному податку з юридичних осіб суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України, такий регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями ст. 8 Податкового кодексу України визначено види податків та зборів

Так, п. 8.1. ст. 8 вказаного вище кодексу передбачено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (п. 8.2 ст. 8 Податкового кодексу України).

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (п. 8.3 ст. 8 Податкового кодексу України).

Нормою п.п. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України передбачено, що до загальнодержавних податків належить, зокрема, плата за землю.

У відповідності до п. 14.1.72. ст.14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Розділом ХІІ Податкового кодексу України визначено порядок регулювання відносин, що виникають у сфері справляння податку - плата за землю.

Положеннями ст. 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У відповідності до норми ст.270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України).

Нормою ст. 287 Податкового кодексу України визначені строки сплати плати за землю.

Так, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1 ст. 287 Податкового кодексу України).

У відповідності до припису норми п.287.3 ст.287 вищезазначеного Кодексу встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як слідує з матеріалів справи, 30.01.2013 року ДП «НДІ «Еротрон» подано до ДПІ у Франківському районі м.Львова податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік.

Згідно з відомостями зворотного боку облікової картки особового рахунку платника податків ДП «НДІ «Еротрон» сума нарахованого відповідачем зобов’язання по сплаті земельного податку становить 934,91 грн.

Станом на 06.02.2014 року у відповідача існує переплата в розмірі 42,47 грн. Отже, враховуючи переплату, у відповідача станом на дату розгляду справи у суді, існує заборгованість по земельному податку в розмірі 892, 44 грн.

Щодо податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, за ДП «НДІ «Еротрон» рахується заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами по сплаті грошового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 1756,08 грн, що підтверджується наступними доказами.

16.10.2012 року ДП «НДІ «Еротрон» подано до ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області податкові декларації з податку на додану вартість за серпень-грудень 2013 року, в яких самостійно задекларовано суму податкового зобов’язання в розмірі 37247 грн, зокрема: за серпень 2013 року – в сумі 16487 грн, за вересень 2013 року – 4581 грн, жовтень 2013 року – в сумі 2826 грн, листопад 2013 року в сумі 8402 грн та грудень 2013 року – 4951 грн.

ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області виставила ДП «НДІ «Еротрон» податкову вимогу форми «Ю» від 01.10.2013 року № 97-15 на суму 7988,50 грн.

Як вбачається з припису норми ст. 14.1.137 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

У відповідності до п.п.54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Положеннями п.57.3 ст.57 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

В порядку п.59.3. ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Положеннями п. 95.3. ст. 95 Податкового Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як встановлено судом, з моменту надіслання податкової вимоги на адресу ДП «НДІ «Еротрон» минуло 60 календарних днів, однак суму податкового боргу відповідачем сплачено не було.

Як слідує із зворотного боку облікової картки особового рахунку платника податків ДП «НДІ «Еротрон» станом на 30.01.2014 року заборгованість за платежем «податок на додану вартість» становить 27841,51 грн.

Згідно з довідкою ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про суми податкового боргу платника податків заборгованість ДП «НДІ «Еротрон» станом на 06.02.2014 р. становить 28733,95 грн, в тому числі: податок на додану вартість – 27841,51 грн, земельний податок з юридичних осіб – 892,51грн.

Відповідно до Податкового Кодексу України, податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Згідно п.95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України – орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власність, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Положеннями п. 95.3 ст.95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до п.20.1.18 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З урахуванням того, що сума податкового зобов'язання в розмірі 28733,95 уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу з податку на прибуток в сумі 28733,95 грн.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювал» на користь бюджету кошти в сумі 28733 (дванадцять вісім тисяч сімсот тридцять три) грн. 95 коп.

Постанову суду звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мричко Н.І.