Court ruling № 37556469, 26.02.2014, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5259/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на ухвалу у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулась до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області (далі Інспекція або відповідач), у якому просила визнати протиправною та скасування постанови про накладення стягнень №532 від 29.05.2013.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 22 жовтня 2013 року позов залишив без розгляду у зв'язку із пропуском місячного строку звернення до суду.

В апеляційній скарзі про скасування ухвали позивач посилається на те, що про оскаржувану постанову він дізнався лише 18.09.2013 року та отримав її у Міському відділі виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції разом із постановою про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови про накладення стягнень №532 від 29.05.2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Залишаючи без розгляду позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач оскаржує постанову про накладення стягнень №532, яка прийнята 29.05.2013 року, а з позовною заявою звернувся до суду лише 26.09.2013 року, тобто із порушенням місячного строку на звернення до суду.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають нормам процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена планова перевірка позивача з питань додержання законодавства про захист прав споживачів.

За результатами перевірки складений акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №000328 від 06.03.2013 року (далі Акт перевірки) (а.с.56-64), у якому зафіксовані виявленні під час проведення перевірки порушення законодавства, а також наданий припис про їх усунення.

Як вбачається із змісту Акта перевірки, з актом та приписом ФОП ОСОБА_5 ознайомлена, однак від його підпису, отримання другого примірника та від заповнення розділів ІІ та ІІІ відмовилася, про що посадовими особами відповідача зроблені відповідні записи у розділі V Акта перевірки.

У зв'язку з відмовою ФОП ОСОБА_5 від підписання та отримання примірника Акта перевірки він був направлений позивачеві поштою із супровідним листом від 11.03.2013 (а.с.67).

Також, зазначеним листом ФОП ОСОБА_5 запрошувалась 27.03.2013 року до Інспекції для участі у розгляді справи про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

У зв'язку з неприбуттям 27.03.2013 року ФОП ОСОБА_5 до Інспекції розгляд справи переносився двічі на 24.04.2013 року та на 29.05.2013 року, про що позивачеві поштою направлялись відповідні листи №1506 від 28.03.2013 року та №1958 від 25.04.2013 (а.с.71,72, 84).

Усі поштові відправлення, які направлялась позивачеві, були повернуті відповідачеві з довідкою пошти: «повернуто за закінченням терміну зберігання» (а.с.68,73,75).

29 травня 2013 року Інспекцією прийнята постанова №532 від 29.05.2013 року про накладення стягнень, передбачених приписами статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до ФОП ОСОБА_5 застосовано штраф у розмірі 8 840 грн.

Зазначена постанова була направлена позивачеві поштою, про що свідчать наявні у матеріалах справи список згрупованих поштових відправлень (рекомендованих листів) (а.с.83,84) та фіскальні чеки УДППЗ «Укрпошта» (а.с.85).

Разом з цим, 03.07.2013 року до відповідача повернулося зазначене поштове відправлення з довідкою пошти про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.86).

Повідомлення про проведення перевірки, направлення на проведення перевірки, Акт перевірки та оскаржувана постанова направлялись позивачеві на адресу: АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена адреса вказана позивачем у: позовній заяві, на конверті, у якому до суду надійшла позовна заява, у відповіді старшого слідчого СВ Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області ФОП ОСОБА_5 від 18.09.2013 року, заяві ФОП ОСОБА_5 до МВ ДВС Білоцерківського МРУЮ від 18.09.2013 року про видачу документів та інших документах, наявних у матеріалах справи.

Крім цього, саме на адресу: АДРЕСА_1 судом першої та апеляційної інстанції направлялась процесуальні документи, які отримані позивачем, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Також, як убачається із копії паспорта серії СК №802823, громадянка ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 і ця ж адреса зазначена у її Свідоцтві про державну реєстрацію, як фізичної особи-підприємця (а.с.13,14).

Отже, оскаржуване рішення та інші документи стосовно перевірки були направлені позивачеві поштою за належною адресою.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позивач міг та мав можливість дізнатися про оскаржувану постанову, починаючи з 03.06.2013 року.

Частиною 5 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Згідно статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд, за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що будь-які підстави, які б обґрунтовували поважність причин пропуску строку позивачем не наведено, а колегією суддів не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41,160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.