Decision № 37540417, 05.03.2014, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.03.14р. Справа № 904/168/14За позовом Дніпропетровського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загіну Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Дніпропетровський ВГРЗ), м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 92832 грн. 28 коп.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача - Галкін М.Г., представник, дов. б/н від 21.07.2013 року

від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Дніпропетровський ВГРЗ) звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ" про стягнення 92832 грн. 28 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на постійне і обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування №25-3/7юр від 01.01.2006 року, щодо оплати за виконані позивачем роботи.

Ухвалою господарського суду від 13.01.2014р., провадження у справі порушено, а розгляд справи призначено на 28.01.2014р.

28.01.2014 року представник позивача в судовому засіданні надав уточнення до позовної заяви, яким просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ" на користь Дніпропетровського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій 84 612, 03 грн., де основний борг - 78 000, 00 грн., 184,38 грн. - інфляційне збільшення, 1 454, 72 грн. - три відсотки річних, пеня - 4 972, 93 грн. та судові витрати по справі. (а.с.45-46)

Розглянувши подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, судом встановлено, що зазначена заява за своїм змістом є заявою про зменшення позовних вимог, таким чином, відповідно до ст.22 ГПК України, господарським судом зазначена заява прийнята до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, відомості про отримання ухвали суду відповідачем у матеріалах справи відсутні.

Ухвалою господарського суду від 28.01.2014року розгляд справи відкладено на 18.02.2014р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

Розпорядженням голови господарського суду Дніпропетровської області №151 від 18.02.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Кармазіної Л.П. з 06.02.14р. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.13р. (протокол від 20.12.13р.) та наказом голови господарського суду Дніпропетровської області № 23-О від 24.12.13р. справу №904/168/14 передано на розгляд судді Красоті О.І.

Ухвалою суду від 18.02.2014р. справа №904/168/14 прийнята до свого провадження суддею Красота О.І., а розгляд справи призначено на 04.03.2014р.

У зв'язку з поверненням судді Кармазіної Л.П. з лікарняного, на підставі доповідної записки судді Красоти О.І. від 03.03.14р. справу №904/168/14 передано на розгляд судді Кармазіній Л.П.

Ухвалою суду від 03.03.2014р. справа №904/168/14 прийнята до свого провадження суддею Кармазіною Л.П., а розгляд справи призначено на 04.03.2014р.

04.03.2014р. представник позивача в судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.56), відзив на позов не надав, будь-яких пояснень з приводу неявки представника до суду не надходило.

Згідно з п. 3.9.1. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

04.03.2014р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Дніпропетровським воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальний) загоном (Дніпропетровський ВГРЗ) (виконавець-позивач) та товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ" (замовник-відповідач) укладено договір на постійне і обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування №25-3/7 юр від 01.01.2006 року, предметом якого є організація і виконання за викликом замовника підрозділами Дніпропетровського ВГРЗ невідкладних заходів в умовах надзвичайних ситуацій (НС) з метою рятування людей, надання допомоги потерпілим, захисту матеріальних цінностей, локалізації та ліквідації наслідків НС, виконання інших робіт, що потребують застосування спеціального аварійно-рятувального оснащення і відповідної кваліфікації особового складу виконавця на об'єктах замовника та профілактичного нагляду і контролю за станом техногенної безпеки на об'єктах замовника, а також виконання попереджувальних робіт згідно вимог нормативних документів. (а.с.16-18)

Пунктом 6 договору встановлено, що договір вступає в дію з моменту підпису договору обома сторонами. Аварійно-рятувальне обслуговування припиняється при підтвердженому у встановленому порядку факту відсутності потенційної техногенної небезпеки об'єкту замовника.

Відповідно до п. 4.1. договору, в редакції додаткової угоди №2 від 01.01.2011 року, вартістю постійного і обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування є фінансування Дніпропетровського ВГРЗ згідно з калькуляціями, що додаються до цього договору і становить з 01.01.2011 року по 31.06.2011 р. щомісячно 7 000 грн. 00 коп., з 01.07.2011 року щомісячно 8 000,00 грн.

На підставі п. 4.2 договору, перерахування коштів проводиться щомісячно в розмірі 1/12 річної суми в термін до 10 числа місяця, що слідує за звітним, згідно наданим виконавцем рахункам.

Відповідно до п. 4.6. договору, оплата аварійно-рятувальних робіт здійснюється по фактичним витратам на їх виконання додатково до фінансування загону за постійне та обов'язкове обслуговування (п.4.1.), на підставі виданих підтверджувальних документів після їх оформлення та узгодження між замовником і виконавцем.

На виконання умов укладеного між сторонами договору, позивачем відповідачу в період з січня 2013 року по листопад 2013р. були надані послуги з постійного і обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування на загальну суму 96000 грн., що підтверджується актами виконання умов договору №25-3/7юр від 01.01.06р. та додаткової угоди №2 від 01.01.2011р., підписаними сторонами та скріпленими печатками підприємств позивача та відповідача, що містяться в матеріалах справи:

- Акт за січень 2013 року від 21.01.2013 року на суму 8000 грн. 00 коп. (а.с.31)

- Акт за лютий 2013 року від 20.02.2013 року на суму 8000 грн. 00 коп. (а.с.32)

- Акт за березень 2013 року від 20.03.2013 року на суму 8000 грн. 00 коп. (а.с.33)

- Акт за квітень 2013 року від 19.04.2013 року на суму 8000 грн. 00 коп. (а.с.34)

- Акт за травень 2013 року від 21.05.2013 року на суму 8000 грн. 00 коп. (а.с.35)

- Акт за червень 2013 року від 20.06.2013 року на суму 8000 грн. 00 коп. (а.с.36)

- Акт за липень 2013 року від 19.07.2013 року на суму 8000 грн. 00 коп. (а.с.37)

- Акт за серпень 2013 року від 20.08.2013 року на суму 8000 грн. 00 коп. (а.с.38)

- Акт за вересень 2013 року від 20.09.2013 року на суму 8000 грн. 00 коп. (а.с.39)

- Акт за жовтень 2013 року від 21.10.2013 року на суму 8000 грн. 00 коп. (а.с.40)

- Акт за листопад 2013 року від 20.11.2013 року на суму 8000 грн. 00 коп. (а.с.41)

- Акт за грудень 2013 року від 16.12.2013 року на суму 8000 грн. 00 коп. (а.с.49)

Належно виконуючи свої зобов'язання за договором, позивач виставив відповідачу рахунки на оплату наданих позивачем послуг, копії яких містяться в матеріалах справи. (а.с.20 - 30)

Як зазначає позивач, відповідач за надані послуги розрахувався частково, сплативши 13.12.2013 року на суму 1000 грн.00 коп., 7 000 грн. 00 коп. 21.01.2014р. та 10 000 грн. 00 коп. - 22.01.2014р., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 78 000 грн. 00коп. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), доказів сплати якої на час розгляду спору сторонами суду не надано.

На підставі п.5.2. договору, яким передбачено, що при несвоєчасних розрахунках замовником по цьому договору, що негативно позначається на стані боєздатності виконавця, замовник виплачує пеню у розмірі 0,5% за кожний день затримки платежу, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 4 972 грн. 93 коп. та на підставі ст. 625 ЦК України, за неналежне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу інфляційне збільшення у розмірі 184грн. 38 коп. та 3% річних у розмірі 1454 грн.72 коп. (з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог (а.с.45-47)

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав:

Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Предметом спору у даній справі є позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором про надання послуг.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором, спір між сторонами виник з його вини, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідач основного боргу за договором на постійне і обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування №25-3/7юр від 01.01.2006 року, обґрунтовані належними доказами, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 78 000 грн. 00 коп.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 972 грн. 93 коп., суд зазначає наступне:

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі-Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

На підставі п.5.2. договору, яким передбачено, що при несвоєчасних розрахунках замовником по цьому договору, що негативно позначається на стані боєздатності виконавця, замовник виплачує пеню у розмірі 0,5% за кожний день затримки платежу.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.47), з урахуванням діючого законодавства, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 4972,93грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 184 грн. 38 коп., суду зазначає наступне:

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.46) у розмірі 184 грн. 38 коп. - є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з того, що факт надання позивачем послуг є доведеним матеріалами справи, а оплата вказаних послуг відповідачем проведена не була, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 1454 грн. 72коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивачем під час розгляду справи заявою було зменшено суму позовних вимог, а при звернені з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1856 грн. 65 коп., тоді як відповідно до частини 1, підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", сума судового збору за розгляд даної позовної заяви про стягнення 84612 грн. 03 коп. складає 1827 грн.00 коп., у зв'язку з чим відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", яким передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 29 грн. 65 коп. судового збору.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, б.21-А, код ЄДРПОУ 35202094) на користь Дніпропетровського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (49068, м. Дніпропетровськ, просп. Свободи, буд. 136, п/р 26002060052442 в ПАТ КБ "Приватбанк", Петровське відділення м. Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ 33974259) суму основного боргу у розмірі 78000 грн. 00 коп., пеню у розмірі 4972 грн. 93 коп., інфляційне збільшення у розмірі 184 грн. 38 коп., 3% річних у розмірі 1454 грн. 72 коп. та судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути Дніпропетровському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (49068, м. Дніпропетровськ, просп. Свободи, буд. 136, п/р 26002060052442 в ПАТ КБ "Приватбанк", Петровське відділення м. Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ 33974259) з державного бюджету України 29 грн. 65 коп. суму надмірно сплаченого судового збору, про що видати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна Повне рішення складено 07.03.2014р.