№ 37528907, 04.03.2014, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/2908/13-а

Категорія: 3.5 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом Повного товариства "Ломбард-Лідер" ТПВ Постачтехкомплект" і Компанія" до Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И Л А :

Повне товариство "Ломбард-Лідер" ТПВ Постачтехкомплект" звернулося до суду з адміністративним позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області про визнання протиправним та скасування припису № 21-01-08/275-211 від 16.07.2013 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року адміністративний позов Повного товариства "Ломбард-Лідер" ТПВ Постачтехкомплект" і Компанія" задоволений частково. Визнано протиправним п.1, п.3 припису Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області №21-01-08/275-211 від 16.07.2013 року. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в частині задоволення позову, в зв'язку з тим, що воно у вказаній частині постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є фінансовою установою - господарським товариством, одним, із напрямів діяльності якого є надання супутніх послуг ломбарду у тому числі надання фінансових кредитів під заставу золотих виробів.

07.05.2012 року на постійну роботу, на посаду касира до позивача, було прийнято ОСОБА_2 про, що було видано відповідний наказ Ш 7-К.

08.05.2012 року з ОСОБА_2 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Наказом позивача № 11 від 29.04.2013 року «Про призначення розслідування», було прийнято рішення провести розслідування по факту видачі касиром головного підприємства ОСОБА_2 та касиром філіалу № 1 ОСОБА_3 фінансового кредиту під заставу виробів виготовлених не з дорогоцінного металу.

Наказом товариства «Про відшкодування збитків» № 12 від 15.05.2013 року було прийнято рішення стягнути з ОСОБА_2 матеріальний збиток в сумі 8270,00 грн.

05.06.2013. ОСОБА_2 звернулась до ТДІПП у Херсонській області з заявою про невиплату заробітної плати.

06.06.2013 року, згідно службової записки завідуючого сектора інкасації філії ПАТ «Південний», ОСОБА_2 відмовилась отримати цінності, мотивуючи тим, що вважає себе звільненою.

06.06.2013р. касир самовільно закрила приміщення та залишила робоче місце.

ОСОБА_2, відмовилась від підписання наказу та проведення інвентаризації, назначеної на 07.06.2013р. наказом №13 від 06.06.2013 року та не з'явилась на її проведення.

З 07.06.2013 р. ОСОБА_2 на підприємство не з'явилась, документів про причини відсутності на робочому місці не надала.

Згідно наказу №13-К від 01.07.2013 року ОСОБА_2 була звільнена в з 01.07.2013 року в наслідок прогулу за п.4 ст.40 КЗпП України.

Відповідачем позаплановий захід стосовно позивача був здійснений відповідно до направлення на його проведення від 01.07.2013 № 688.

За результатом проведення перевірки відповідачем було складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 21-01-08/275.

10.07.2013 р. касир з'явилася на підприємство, отримала трудову книжку, але відмовилась ознайомлюватись з розрахунком та отримувати будь які кошти про що зроблено запис свідків на розрахунку заробітної плати про відмову від ознайомлення.

16.07.2013 року відповідачем винесений припис №21-01-08/275-211.

Задовольняючи адміністративний позов в частині визнання протиправним п.1 припису, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заробітна плата ОСОБА_2 нараховувалась вчасно, а остання, відповідно до табеля робочого часу була на робочому місці, могла отримати заробітну плату, але не отримала не з вини товариства.

Колегія суддів не погоджується з вище вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпПУ заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Як зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній частині рішення, заробітна плата ОСОБА_2 за березень 2013 року у розмірі 1028,33 грн. та за квітень 2013 року у розмірі 1028,33 грн., була депонована у травні того ж року у зв'язку з неотриманням її ОСОБА_2

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи (а.с.19, 22), 10 квітня 2013 року позивачем було винесено наказ № 8 та розпорядження до наказу №8, відповідно до яких, з ОСОБА_2 за неналежне виконання своїх обов'язків було стягнуто на користь підприємства матеріальний збиток у розмірі 8270 грн. та головному бухгалтеру наказано утримувати з ОСОБА_2 вказаний збиток з її заробітної плати в розмірі не вище її середньомісячного заробітку.

Відповідно до відомостей на виплату грошей № 05 за березень 2013 року та № 06 за квітень 2013 року (а.с.35-36), заробітна плата ОСОБА_2 за березень 2013 року у розмірі 1028,33 грн. та за квітень 2013 року у розмірі 1028,33 грн. не була виплачена, а була утримана.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин щодо утримання у березні та квітні 2013 року з ОСОБА_2 заробітної плати у повному обсязі, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи суду першої інстанції щодо вчасного нарахування заробітної плати ОСОБА_2 за вказаний період та не отримання її останньою не з вини товариства.

Крім іншого, колегія суддів зазначає, що при винесені вище вказаних наказу та розпорядження до наказу, на підставі яких заробітна плата ОСОБА_2 за березень та за квітень 2013 року була утримана в повному обсязі, позивачем порушено норми статті 128 КЗпП України, відповідно до яких, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

З урахуванням наведеного, а також висновків суду першої інстанції про неотримання ОСОБА_2 заробітної плати за травень 2013 року у розмірі 1028,33 грн., за червень 2013 року у розмірі 191,67 грн., яка була неправомірно вилучена відповідно до наказу товариства «Про відшкодування збитків» № 12 від 15.05.2013 року, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги у цій частині та вважає помилковим висновок оскаржуваного рішення в частині визнання протиправним пункту 1 припису Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області №21-01-08/275-211 від 16.07.2013 року.

В свою чергу, апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновок суду першої інстанції про протиправність пункту 3 оскаржуваного висновку відповідача.

Так, як встановлено судом першої інстанції та не спростовувалося в апеляційній скарзі, остаточний розрахунок станом на 12.07.2013 року (після звільнення) був відправлений позивачем ОСОБА_2 поштовим переказом, оскільки ОСОБА_2 відмовилась ознайомлюватись з розрахунком та отримувати будь які кошти.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що припис в частині «Проведення остаточного розрахунку при звільненні працівників привести у відповідності до вимог ч. 1 ст. 116 КЗпПУ» (п.3) є протиправним.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи та винесенні рішення в частині задоволення адміністративного позову Повного товариства "Ломбард-Лідер" ТПВ Постачтехкомплект" і Компанія" про визнання протиправним пункту 1 припису Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області №21-01-08/275-211 від 16.07.2013 року - неправильно з'ясовано обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення. За таких обставин судове рішення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню в частині з прийняттям по справі у вказаній частині нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову. В іншій частині постанова підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року в частині визнання протиправним п.1 припису Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області №21-01-08/275-211 від 16.07.2013 року - скасувати.

Винести у вказаній частині нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Повного товариства "Ломбард-Лідер" ТПВ Постачтехкомплект" і Компанія" про визнання протиправним пункту 1 припису Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області №21-01-08/275-211 від 16.07.2013 року - відмовити.

В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року залишити без змін.

Стягнути з Територіальної державної інспекції з питань праці у Херсонській області судовий збір у розмірі 34 грн. 41 коп. на рахунок № 31212206781008, отримувач: ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: