Decision № 37516582, 03.03.2014, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.02.14р. Справа № 904/16/14

За позовом Державного підприємства "Український транспортно-логістичний центр", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антара-Трейд", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості в сумі 3 435,92 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Український транспортно-логістичний центр" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 3 294,02 грн., що складають суму основної заборгованості за договором № 2762/356-2013 від 25.06.2013 року про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах та 141,90 грн. - пені.

Відповідач відзив не надав, його представник в засідання не з'явився.

Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим конвертом, повернутим підприємством зв'язку з поміткою „зі спливом строку зберігання".

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення (див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористались своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

27.02.14 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2013 року між Державним підприємством „Український транспортно-логістичний центр" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Антара-Трейд" (Відповідач) укладено договір № 2762/356-2013 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Основний виконавець та Співвиконавці зобов'язуються за плату і за рахунок Замовника виконати або організувати виконання визначених Договором послуг, пов'язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів у напіввагонах Співвиконавців.

Згідно ч. 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2013 року, а в частині проведення розрахунків за надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажів - до повного здійснення розрахунків. ( п. 9.1.)

Відповідно до ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 3.4.1. Договору, загальна ціна Договору визначається Сторонами в Протоколі погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною Договору.

Виконуючи умови договору, позивач здійснив перевезення вантажу за накладною № 46645172 вагоном № 68821305 на загальну суму 8 591, 70 грн.

Умовами договору передбачено, що оплата послуг здійснюється на умовах попередньої оплати. ( п. 3.2.)

Станом на 26.06.2013 року на особовому рахунку відповідача обліковувалось кредитове сальдо 7 300 грн. (а.с. 29).

Тобто, послуги за перевезення вантажу за спірною накладною, залишились несплаченими в сумі 1 291,70 грн.

В п. 2.2.10 Договору сторони передбачили, що плата за користування вагонами за межами України нараховується за весь час з моменту передачі вагону на інозалізницю на прикордонній станції до моменту прийому вагону на прикордонній станції.

На підставі вищезазначеного позивачем нараховано плату за користування вагоном за межами митної території України у період з 16.07.2013 р. по 25.07.2013 р. в сумі 2 002, 32 грн.

Строки оплати послуг, які були надані без одержання попередньої оплати, сторонами в договорі не визначені.

Відповідно до ч. 2. ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на те, що надання послуг позивачем було здійснено при наявності часткової оплати в сумі 7 300 грн., позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість в сумі 3 294, 02 грн., яка викладена в претензії від 17.09.2013 року № 15/501-Д та надіслана на адресу відповідача 19.09.2013 року, про що свідчить поштовий штемпель на описі вкладення в цінний лист. (а.с. 32-34)

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів погашення заборгованості за надані послуги в сумі 3 294, 02 грн., на момент розгляду спору , відповідач не надав.

З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення строків оплати за надані послуги сторонами в договорі передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від суми боргу за кожний день прострочення платежу до моменту повного погашення заборгованості, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. (п. 4.3.)

Вимоги щодо стягнення пені за визначений період (з 10.07.2013 р. по 18.11.2013 р.), підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем невірно визначено початок періоду простроченя.

Як вбачається із матеріалів справи, вимога про погашення заборгованості надіслана відповідачу 19.09.2013 року, отже, прострочення в оплаті виникло з 27.09.2013 р. Відповідно і першим днем правомірного нарахування пені є 27.09.2013 р.

Сума пені за період 27.09.2013 року по 18.11.2013 року складає 62, 18 грн.

Зазначена вище сума підлягає до примусового стягнення.

Керуючись ст. 526, ч. 1 ст. 909, ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Антара-Трейд" (50026, м. Кривий Ріг, Інгулецький район, вул. Широківське шосе, 6, п/р 26000405387800 в АТ „Укрсиббанк", м. Кривий Ріг, МФО 3510005, код ЄДРПОУ 37271594) на користь Державного підприємства „Український транспортно-логістичний центр" (03680, м. Київ, вул.. Предславинська, 28, р/р 26039146294 у ПАТ „Акціонерний банк „Експрес-Банк", МФО 322959, код ЄДРПОУ 34619229) 3 294 (три тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) 02 коп. основного боргу, 62 (шістдесят дві гривні) 18 коп. пені, 1680,58 (одна тисяча шістсот вісімдесят гривень) 58 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ф. Мельниченко Повне рішення складено: 04.03.14 р.