Court ruling № 37483097, 05.02.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/30534/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Бухтіярової І.О., Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року

у справі № 2а-3707/10/1470

за позовом Закритого акціонерного товариства «Актон»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство «Актон» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001182303 від 24 червня 2009 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001182303 від 24 червня 2009 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1965,60 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Актон» судовий збір у розмірі 3,26 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПА в Миколаївській області була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - магазину №200, що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 130/6, та належить суб'єкту господарської діяльності - ЗАТ «Актон», за результатами якої складений акт від 05 червня 2009 року № 0603/14/00/23/01560712.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги пунктів 11, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали: проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування по найменуванню ціни та кількості товару, а саме: розрахунковий документ - чек № 7036 не містить у собі найменування: горілка «Благов», а також здійсненні реалізації товарів вартістю 982,80 грн., які не були обліковані у встановленому порядку.

24 червня 2009 року ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0001182303, яким згідно зі пунктом 6 статті 17, статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ЗАТ «Актон» штрафні (фінансові) санкції у сумі 2050,60 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оспорюване рішення в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 1965,60 грн., з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ЗАТ «Актон» вело облік товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації, що підтверджено належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, зокрема, накладними та товарно-транспортними накладними, номенклатура товару у яких відповідає опису товару, який є додатком до акту перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ЗАТ «Актон» належним чином вівся облік товару на підставі накладних, які наявні в матеріалах справи (арк. справи 67-75, а весь товар зазначений в описі (арк. справи 27), відповідає по найменуванню та кількості товару, вказаному в накладних.

З огляду на встановлене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваного рішення в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1965,60 грн. та наявність підстав для його скасування у зазначеній частині.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ І.О. Бухтіярова

______ І.В. Приходько