Court ruling № 37464282, 05.03.2014, Zaporizhzhia Regional Court of Appeal

Дата документу Справа № 328/2501/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/778/28/14 Головуючий в 1-й інстанції: Гавілей М.М.

Категорія: ст. ст. 15 ч. 2 , 115 ч.2 п. 1 Доповідач в 2-й інстанції: Кузьмичов В.Ю.

КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2014 року м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого-судді Кузьмичова В.Ю.,

суддів: Жовніренко В.П., Шаповал О.С.,

при секретарі Полизі Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 120130800350000806 щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Запорізького району Запорізької області, АДРЕСА_1

за участю прокурора Стоматової В.П.,

обвинуваченої у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4,

в с т а н о в и л а:

Вироком Токмацього районного суду Запорізької області від 21 жовтня 2013 року ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі. Вироком вирішена доля речових доказів та судові витрати. Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишено тримання під вартою, зараховано у строк відбування покарання час перебування під вартою з 02.01.2012 року по 21.10.2013 року.

Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_2 вчинила злочини за наступних обставин.

01.01.2012 року, приблизно о 18.00 год., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прибула до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 де повинен був знаходитися її співмешканець ОСОБА_4, якого вона запідозрила в подружній зраді.

Виявивши, що вхідні двері в будинок замкнені зсередини, ОСОБА_2 підшукала на території домоволодіння сокиру, якою розбила віконну раму в будинку і через неї проникла до приміщення спальні, де застала у ліжку ОСОБА_4 разом зі своєю знайомою ОСОБА_5

У зв'язку з побаченим у ліжку, у ОСОБА_2 виник умисел на вбивство ОСОБА_4 і ОСОБА_5, викликаний почуттям ревнощів і особистим неприязним ставленням до останніх.

Реалізуючи умисел на умисне вбивство двох осіб, ОСОБА_2 цілеспрямовано завдала удару в життєво важливий орган ОСОБА_4 ріжучою кромкою сокири, яка знаходилась при ній, а саме у праву скроневу область голови, заподіявши тим самим ОСОБА_4 рубану рану напівкруглої форми в правій лобно-скроневій області, дном якої є лобова кістка з дефектом до губчастої речовини, яка згідно з висновком судової медичної експертизи № 32 від 08.02.2012 року, кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

У той же час, ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати умисел на вбивство двох осіб, діючи на ґрунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_5 і ОСОБА_4, викликаних почуттям ревнощів, завдала два удари обухом сокири в обличчя і один удар в праву тім'яну область голови ОСОБА_5, заподіявши їй, тим самим, рублені рани обличчя, носа, забиту рану тім'яної області справа, які згідно з висновком судової медичної експертизи № 18 від 21.01.2012 року, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Після отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 вибігла з будинку на вулицю, з метою переховування від злочинних посягань, а ОСОБА_4 також намагався покинути приміщення будинку, але був застигнутий ОСОБА_2 в передпокої будинку, де остання, продовжуючи реалізовувати умисел, спрямований на вбивство двох і більше осіб, підшукала кухонний ніж, за допомогою якого завдала йому удару зверху вниз, від чого останній захистився передпліччям лівої руки, отримавши тілесне ушкодження у вигляді рани на лівому передпліччі, яка згідно з висновком судової медичної експертизи № 32 від 08.02.2012 року, кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я .

Від отриманих тілесних ушкоджень, що супроводжувалися масивною кровотечею, ОСОБА_4 утратив свідомість і впав на підлогу в передпокої будинку.

Після виконання зазначених дій ОСОБА_2, вирішивши, що вбила ОСОБА_4, так як виконала всі свої дії , які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, залишила його без свідомості на місці події та не забезпечила його медичною допомогою, а також маючи умисел на вбивство двох осіб, залишила сокиру в будинку і з ножем у руках стала переслідувати потерпілу ОСОБА_5, яка спробувала сховатися від неї у провулку, що веде на вул. Нарядну в с. Вишневому Токмацького району Запорізької області.

У ході переслідування ОСОБА_2 наздогнала потерпілу ОСОБА_5 на повороті зазначеного провулку і з метою умисного вбивства завдала їй удару ножем в область живота, заподіявши, тим самим, проникаюче ножове поранення черевної порожнини з пораненням брижейки сигмовидної кишки, поранення лівого яєчника, які згідно з висновками судової медичної експертизи № 18 від 21.01.2012 року, кваліфіковані тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечними для життя в момент заподіяння.

Після нанесення удару ножем в область живота ОСОБА_5 обвинувачена ОСОБА_2 вирішила, що виконала всі дії, які вважала необхідними для настання смерті потерпілої та припинила її переслідування.

Однак, ОСОБА_2 не довела до кінця свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_4 і ОСОБА_5, з причин, не залежних від її волі, так як потерпілі були вчасно доставлені в центральну районну лікарню, де їм була надана необхідна медична допомога.

Обвинувачена ОСОБА_2 не згодна з висновками суду про доведеність вчинення злочинів, подала апеляційну скаргу на вказаний вирок суду та доповнення до неї, з яких вбачається, що вона просить скасувати вирок суду.

На думку обвинуваченої, судом невірно дана оцінка поясненням потерпілого ОСОБА_4, який у судовому засіданні пояснював, що на досудовому слідстві на прохання потерпілої ОСОБА_5 оговорив ОСОБА_2 Між тим, ОСОБА_2 у його будинку, коли він спав з ОСОБА_5, стояла над ними з сокирою. У зв'язку з цим, потерпіла ОСОБА_5 штовхнула ОСОБА_2, від чого та впала на нього з сокирою, що призвело поранення його правої частини голови сокирою. Інші виявлені у нього тілесні ушкодження ОСОБА_2 йому не спричиняла. У будинку ОСОБА_2 також не спричиняла тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_5, яка не ушкоджена покинула будинок.

ОСОБА_2 вважає, що суд необґрунтовано поклав до висновків про доведеність її вини пояснення, надані потерпілим ОСОБА_4 на досудовому слідстві та її пояснення на досудовому слідстві про визнання умисного спричинення сокирою та ножем тілесних ушкоджень вказаним двом потерпілим. Визнання вини на досудовому слідстві ОСОБА_2 пояснює психологічним тиском з боку слідчого та її розгубленим станом у зв'язку з арештом.

При цьому, вона заперечує проти того, що пояснення потерпілої ОСОБА_5 є правдивими та вказує, що потерпіла обговорила її на ґрунті виниклих неприязних стосунків у зв'язку з подіями, які відбулися в ніч на 01 січня 2012 року між нею, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

ОСОБА_2 стверджує, що умислу на вчинення вбивства ОСОБА_4 не мала, тим більше, не мала умислу на вбивство ОСОБА_5, вважає, що судом неправильно дана оцінка поясненням в судді та на досудовому слідстві свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

У судовому засіданні апеляційного суду обвинувачена ОСОБА_2 уточнила вимоги апеляційної скарги та просила скасувати вирок суду, а кримінальне провадження повернути або слідчому для проведення додаткового розслідування або до суду на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про сутність вироку суду та апеляційної скарги з доповненнями, винну особу - ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3, які просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, потерпілого ОСОБА_4, який вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, на підставі судових дебатів та останнього слова обвинуваченої, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та мотивованим. Вимоги закону відносно вироку суду вважаються виконані у повному обсязі, якщо при розгляді кримінального провадження дотримані норми матеріального та кримінального процесуального права, а вирок суду постановлений на підставі об'єктивно з'ясованих обставинах, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.

З кримінального провадження вбачається, що вирок суду постановлений без суттєвого порушення норм матеріального та кримінального процесуального законів, а дослідженим доказам дана належна оцінка та правильно зроблено висновок про доведеність вчинення обвинуваченою ОСОБА_2 злочинів відносно потерпілого ОСОБА_4 та ОСОБА_5

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі та в доповненнях до неї не ставить під сумнів ту обставину, що з сокирою вона зайшла до спальної кімнати та побачила у ліжку свого співмешканця - потерпілого ОСОБА_4 та потерпілу ОСОБА_5

Ця обставина не заперечується обвинуваченою та потерпілим ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляційного суду. У суді першої інстанції ОСОБА_2 пояснювала, що на ґрунті ревнощів ввечері 01 січня вона прийшла в будинок свого співмешканця ОСОБА_4, де в ліжку застала його та її знайому ОСОБА_5 Після цього, вона вдарила кулаком в обличчя вказану потерпілу та випадково від поштовху ОСОБА_5 впала на ОСОБА_4 з сокирою в руці. Після цього пішла з будинку ОСОБА_4, ножа до будинку з метою вбивства ОСОБА_5 не брала, потерпілу з ножем не здоганяла та не наносила їй тілесні ушкодження на вулиці.

ОСОБА_2 не згодна з оцінкою досліджених доказів та вважає, що суд не вправі був посилатися на докази, які були здобуті на досудовому слідстві в порядку, передбаченому КПК 1960 року.

Наведене свідчить, що з огляду на вимоги ст. 404 КПК України підстави для повторного дослідження обставин, які встановлені судом, відсутні. Думка обвинуваченої про необґрунтоване покладення в якості доказів обвинувачення пояснень потерпілої ОСОБА_5, свідків, судових експертиз та інших досліджених доказів суперечить фактичним обставинам, встановленим судом.

З огляду на зміст вироку та журналу судового засідання, судом безпосередньо досліджено достатньо доказів, яким дана належна оцінка про доведеність обвинувачення.

У судовому засіданні суду першої інстанції неодноразово допитана потерпіла ОСОБА_5 послідовно пояснювала, що в спальні будинку ОСОБА_4 розлючена ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння умисно вдарила рубленою частиною сокири по голові ОСОБА_4, який знаходився у ліжку. На крики потерпілої: „ОСОБА_2, що ти робиш, ти ж його вб'єш", ОСОБА_2 стала кричати: „Зараз й ти отримаєш" та вдарила ОСОБА_5 обухом сокири спочатку в обличчя, а потім в тім'яну частину голови.

Після цього ОСОБА_5 схопила свою дитину та стала бігти від ОСОБА_2, яка з ножем в руці здоганяла потерпілу на вулиці з криками «зараз заріжу». Наздогнавши, ОСОБА_2 вдарила ОСОБА_5 ножем в живіт. Після цього, ОСОБА_5 з дитиною в руках побігла до сусідів викликати міліцію та швидку допомогу.

Пояснення потерпілої ОСОБА_5 про обставини події у спальні дому та на вулиці не є суперечливими та узгоджуються з іншими доказами, дослідженими судом.

У суді свідок ОСОБА_10 пояснював, що ввечері 01 січня 2012 року, після події в будинку потерпілого ОСОБА_4, у схвильованому стані ОСОБА_2 зайшла до нього додому, де розповіла, що в ліжку в домі ОСОБА_4 застигла його та ОСОБА_5 роздягнутими. У зв'язку з цим «порубала їх» , скоріше всього вбила ОСОБА_4, а ОСОБА_5 «поштиркала».

Свідок ОСОБА_9 підтвердила суду, що, приблизно о 19 годині 01 січня 2012 року, до нього в будинок зайшла ОСОБА_5, у якої були рани на голові, обличчі та в області живота і розповіла, що на вулиці її наздогнала ОСОБА_2 та „підрізала" ножем внаслідок ревнощів, потім пішла до свідка ОСОБА_7 з метою викликати по телефону швидку допомогу та міліцію.

З допиту у суді свідка ОСОБА_7 вбачається, що після свідка ОСОБА_9 потерпіла ОСОБА_5 з вказаними раніше пораненнями голови, обличчя та живота з дитиною зайшла до нього в будинок з проханням сходити до свого будинку та взнати, чи нема в ньому ОСОБА_2, яку вона боїться. ОСОБА_5 розповіла йому, що в будинку, в якому мешкає ОСОБА_4 на ґрунті ревнощів ОСОБА_2 сокирою та ножем вдарила ОСОБА_4 та вказану потерпілу, а потім наздогнала на вулиці та вдарила ножем у живіт.

Крім того, пояснення потерпілої ОСОБА_5 про події у будинку ОСОБА_4, а потім на вулиці узгоджуються з дослідженими судом судовими експертизами.

З висновків експертизи № 32 від 08.02.2012 року вбачається, що під час лікування, при огляді ОСОБА_4, у нього встановлені тілесні ушкодження у вигляді рубленої рани голови справа та рана на верхній кінцівці, тобто на поверхні лівого передпліччя в ніжній третині. У сукупності тілесні ушкодження віднесені до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, які могли бути причинені в час вказаних подій (т.1, а.п. 74-75).

З висновків судово-медичної експертизи № 18 від 21.01.2012 року слідує, що у ОСОБА_5 виявлено рублені рани обличчя, носа, забійна рана тім'яної ділянки справа, проникаюче поранення черевної порожнини, поранення брижейки сигмовидної кишки і лівого яєчника. Поранення черевної порожнини кваліфіковані як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, а інші тілесні ушкодження у сукупності віднесені до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Рани на обличчі та голові утворилися в результаті дій твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, проникаюча рана живота могла бути нанесена клинком ножа (т.1, а.п. 69-70).

При огляді місця події в будинку потерпілого ОСОБА_4 вилучено сокиру, яка була в руках у обвинуваченої ОСОБА_2 під час подій в будинку по місцю мешкання ОСОБА_4 за участю сторін у кримінальному провадженні. Проти того, що вказана сокира була в руках ОСОБА_2 під час подій в будинку, не заперечують обвинувачена та потерпілий ОСОБА_4

Згідно з висновками судово-медичної криміналістичної експертизи № 111 вбачається, що виявлені на джемпері (светрі) потерпілої ОСОБА_5 ушкодження у вигляді колото - різаних поранень могли бути причинені клинком ножа, який долучений до провадження в якості речового доказу (т.1 а.п. 103-105).

Послідовні пояснення ОСОБА_5 у сукупності з оцінкою інших наведених доказів спростовують ствердження ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_4 про те, що поранення голови ОСОБА_4 спричинено випадково, а після отримання поранення ріжучою кромкою сокири у голову ОСОБА_2 не спричиняла умисного поранення ОСОБА_4 ударом зверху ножем та у зв'язку із захистом останнього влучила йому ножем в область передпліччя лівої руки.

Пояснення потерпілої ОСОБА_5 спростовують також пояснення потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченої про те, що у будинку ОСОБА_2 не наносила ушкоджень голови та обличчя ОСОБА_5 ударами обуха сокири.

На думку колегії суддів, такі дії обвинуваченої відносно ОСОБА_4 свідчать про прямий умисел ОСОБА_2 на вчинення умисного вбивства, тому що, наносячи удари лезом сокири в скриню потерпілого, ОСОБА_2 бажала спричинити йому смерть. Про вказаний прямий умисел на вчинення вбивства свідчить також нанесення удару ножем зверху потерпілому ОСОБА_4, однак, завдяки захисту потерпілого, ударом ножем була спричинена рана лівого передпліччя потерпілого.

Наведене свідчить, що ОСОБА_2 виконала всі дії, які направлені на досягнення мети - вбивство вказаного потерпілого, але його смерть не настала незалежно від волі ОСОБА_2 тому, що потерпілий втратив свідомість та йому своєчасно була надана медична допомога.

Такі дії обвинуваченої правильно кваліфіковані як закінчений замах на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_4

Наведені доказі у сукупності свідчать також про прямий умисел ОСОБА_2 на вбивство потерпілої ОСОБА_5, яку обвинувачена у будинку неодноразово вдаряла обухом сокири у життєво важливі частини тіла - в область голови та обличчя, потім наздогнала на вулиці та вдарила ножем в живіт, чим у сукупності спричинила потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними в момент їх отримання.

Між тим, смерть потерпілої та мета обвинуваченої вчинити вбивство ОСОБА_5 не настали незалежно від волі ОСОБА_2 у зв'язку зі своєчасно наданою медичною допомогою потерпілій.

Крім того, обґрунтованість висновків про те, що ОСОБА_2 мала прямий умисел на вбивство ОСОБА_4 та ОСОБА_5, свідчать також її висловлювання після вчинення вказаних дій свідку ОСОБА_10 про те, що «порубала потерпілих», скоріше всього вбила ОСОБА_4, а ОСОБА_5 «поштиркала».

Припущення обвинуваченої, що ОСОБА_5 могла отримати проникаюче ножове поранення в живіт у другому місці та від невстановленої особи, є способом її захисту, про що свідчать пояснення потерпілої ОСОБА_5, які узгоджуються з поясненнями у судовому засіданні свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, та висновками судових експертиз.

Сукупність наведеного свідчить, що дії ОСОБА_2 відносно потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обгрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 115 п. п. 1 КК України як закінчений замах на умисне вбивство двох осіб, який не доведений до кінця з незалежних від волі обвинуваченої причин.

Докази у кримінальному провадженні спростовують апеляційну скаргу в частині недоведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні закінченого замаху на вбивство двох осіб.

Між тим, посилання у скарзі та доповненнях на необґрунтоване оголошення у судовому засіданні пояснень свідків, які не з'явилися до судового засідання, заслуговують уваги. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальна справа проти ОСОБА_2 порушена за ч. 2 ст. 15, ст. 115 ч. 2 КК України у порядку, передбаченому КПК 1960 року, а обвинувальний висновок відносно неї з матеріалами кримінальної справи надійшло до суду 02 квітня 2012 року.

Вироком районного суду від 19 грудня 2012 року ОСОБА_2 була визнана винною у вчиненні злочинів, зазначених в обвинувальному висновку, та засуджена, однак 27 травня 2013 року ухвалою апеляційного суду вирок скасовано, а кримінальна справа направлена на додаткове розслідування у зв'язку з порушенням права на захист обвинуваченої ОСОБА_2

Після додаткового розслідування кримінальна справи направлена з обвинувальним актом до суду. Тому кримінальне провадження повинно бути розглянуто згідно з вимогами діючого КПК України, яким не передбачено оголошення та дослідження пояснення свідків на досудовому слідстві чи при розслідуванні кримінального провадження, які не з'явилися до суду з будь-яких причин. Оголошення пояснень свідків при досудовому розслідуванні має місце, якщо такі свідки були допитані судом у виняткових випадках.

Оголошення судом та дослідження у судовому засіданні пояснень свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_8, які давалися ними при проведенні досудового розслідування, є порушенням вимог діючого КПК України про необхідність безпосереднього допиту у судовому засіданні вказаних стороною обвинувачення свідків.

Тому, з вироку суду слід виключити посилання як на докази обвинувачення на пояснення вказаних свідків при розслідуванні кримінальної справи або кримінального провадження як необґрунтоване законом. З наведених підстав з вироку суду підлягають виключенню також посилання суду як на докази обвинувачення - на пояснення потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченої ОСОБА_2, даних ними при розслідуванні кримінальної справи.

Між тим, виключення з вироку з доказів обвинувачення пояснень вказаних свідків на досудовому розслідуванні не ставить під сумнів достатність сукупності інших доказів, викладених судом у вироку в обґрунтованість доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні закінченого замаху на вбивство двох осіб.

Докази, на які є посилання у вироку суду та висновки, викладені в даній ухвалі колегії суддів апеляційного суду, спростовують апеляційну скаргу про недоведеність обвинувачення, так як оцінка наведених у вироку суду інших доказів, отриманих під час судового розгляду, є достатньою та обґрунтованою без посилання на пояснення свідків, які не допитані у суді першої інстанції, пояснень ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_4 під час досудового слідства.

Згідно з дослідженим судом актом амбулаторної судової психіатричної експертизи вбачається, що у період вчинення діянь відносно потерпілих ОСОБА_2 ознак хворобливого тимчасового розладу психічної діяльності не виявляла, діяла в стані простого алкогольного сп'яніння. Вона могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, але потрібне протиалкогольне лікування.

Висновки вказаної експертизи спростовують думку ОСОБА_2 про те, що її дії носили характер сильного душевного хвилювання. Про відсутність сильного душевного хвилювання також свідчать дії обвинуваченої, у тому числі, придбання внаслідок ревнощів заздалегідь сокири, з якою вона зайшла в будинок, дії, коли вона після закінчення подій у домі почала гнатися за потерпілою ОСОБА_5 з ножем, та після значного часу подій у будинку наздогнала потерпілу та нанесла її удар ножем в область черева.

При призначенні покарання судом в повній мірі виконані вимоги ст. 65 КК України та враховані ступень тяжкості вчинених злочинів та дані, що характеризують її особу, також вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, в тому числі, закінченого замаху на умисне вбивство двох осіб за ч.2 ст. 115 КК України ОСОБА_2 призначений мінімальний строк покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.

Сукупність наведеного свідчить, що для подальшого пом'якшення покарання підстав не вбачається.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія судів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_2 задовольнити частково, а вирок Токмацького районного суду Запорізької області від 21 жовтня 2013 року щодо обвинуваченої ОСОБА_2 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на пояснення на досудовому розслідуванні обвинуваченої ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_8 як на докази обвинувачення.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, на неї можуть бути подані касаційні скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали, а обвинуваченою ОСОБА_2, яка тримається під вартою, в той самий строк з дня отримання копії ухвали.

С У Д Д І:

В.Ю. Кузьмичов В.П. Жовніренко О.С. Шаповал