Court ruling № 37398576, 06.02.2014, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 лютого 2014 рокусправа № 808/3351/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

У березні 2013 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 000311702/1641 від 16.05.2012 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 102 938,75 грн., в т.ч. 80 583,00 грн. за основним платежем та 22 355,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 19.04.2012 року по 25.04.2012 року працівниками ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правильності визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість та своєчасності реєстрації платником податку на додану вартість СПД ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2012 р.

За результатами перевірки складено акт № 13/1702/НОМЕР_1 від 04.05.2012 р.

На думку відповідача, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 181.1 ст. 181, п. 183.2, п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України - позивачем в термін до 10.02.2011 р. не надав реєстраційну заяву та не зареєструвався платником податку на додану вартість;

- п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України - у період з 01.02.2011 р. по 31.03.2012 р. не подавались декларації по податку на додану вартість;

- п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України - занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на 80 583,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000311702, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 102938,75 грн., в т.ч. 80583,00 грн. за основним платежем та 22355,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стала та обставина, що позивачем у період з 01 лютого 2010 року по 31 січня 2011 року загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, сукупно перевищила 300000 гривень, а саме склала 300967,96 грн. У зв'язку з чим позивач починаючи з 01.02.2011 року повинен був зареєструватись платником податку на додану вартість та сплачувати відповідний податок.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було допущено перевищення 300000 грн. оскільки при здійснені розрахунку перевищення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя не було проведено вирахування ПДВ із суми отриманого підприємцем за вказаний вище період.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 р. особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі: коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Згідно з п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Відповідно до п. 183.2 ст.183 Податкового кодексу України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що сума від здійснення операцій з обраховується без урахування податку на додану вартість.

Таким чином, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем було зроблено помилковий висновок про те, що ФОП ОСОБА_1 було перевищено загальну суму від здійснення операцій з постачання товарів (послуг) у 300000 грн. за період з 01.02.2010 року по 31.01.2011 року, оскільки податковим органом при розрахунку такої суми не було відраховано податок на додану вартість.

Отже, у відповідача був відсутній обов'язок реєстрації як платника податку на додану вартість починаючи з лютого 2011 року та відповідно обов'язок подання декларацій по податку на додану вартість.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для нарахування ФОП ОСОБА_1 сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 102 938,75 грн., в т.ч. 80 583,00 грн. за основним платежем та 22 355,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Враховуючи викладене апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято в результаті необґрунтованих висновків викладених в акті перевірки, у зв'язку з чим таке рішення підлягають скасуванню як прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи судом першої інстанції, повно, всебічно та в межах заявлених вимог, з'ясовано обставини справи, надано належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішено питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішено справу, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 21 лютого 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов