Decision № 37378775, 27.02.2014, Poltava Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 542/1831/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/492/14

Головуючий у 1-й інстанції Івко В. М.

Доповідач Кузнєцова О. Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Чічіля В.А., Хіль Л.М.

за участю секретаря Гнатюк О.С..

за участю представника позивача Пушка Ігора Олександровича, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «КПЦ «Юрстандарт» - 2012» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «КПЦ «Юрстандарт» - 2012» на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2013 року ТОВ КПЦ «Юрстандарт -2012» звернулось до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що у порушення норм закону та умов договору позики від 04.07.2013 року відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за договором належним чином не виконав у зв'язку з чим утворилась заборгованість на загальну суму 18 312 грн. 00 коп., яку просив стягнути.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрстандарт-2012» заборгованість по договору позики в сумі 6 (шість) тисяч гривень, в т. ч.: -3 (три) тис. гривень основного боргу; 3 (три) тис. гривень пені та штрафних санкцій.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 229 грн.41 коп. судового збору.

Стягнуто з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат на правову допомогу адвоката 420 (чотириста) гривень 75 коп.

В апеляційному порядку рішення оскаржив представник ТОВ КПЦ «Юрстандарт -2012». Посилаючись на порушення норм матеріального права просить рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що позичальник не звільняється від зобов'язання додатково оплатити плату за користування позиковими коштами, яка буде нарахована з наступного дня від дати пролонгації договору, а розрахунок заборгованості за договором складено саме з 25 липня 2013 року, тобто з моменту виникнення обов'язку Відповідача сплатити за користування позикою та повернення позикових коштів. Крім того зазначав, що судом першої інстанції неправомірно застосовано вимоги ч.3 ст. 551 ЦК України.

Відповідачем ОСОБА_2 рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2013 року не оскаржувалось.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ КПЦ «Юрстандарт-2012» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем повністю сплачена плата за користування позикою та на підставі ст. 551 ч.3 ЦК України ЦК України розмір неустойки підлягає зменшенню.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 529 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 04.07.2013 року ОСОБА_2 взяв у борг у ТОВ КПЦ «Юрстандарт» 3 тис. гривень власних коштів, терміном до 18.07.2013 року, що підтверджується договором позики від 04.07.2013 року № 10904072013 підписаним сторонами, а також розпискою, власноручно написаною відповідачем.

Факт підписання договору та написання розписки не заперечується сторонами.

Відповідно до укладеного договору позики, ОСОБА_2 прийняв на себе зобов'язання по поверненню отриманої позики і плати за користування нею у порядку, розмірі і терміни передбаченими договором, які позичальник порушив, у зв'язку з чим, виникла заборгованість за вказаним договором.

Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ КПЦ «Юрстандарт» про стягнення заборгованості за договором позики та керуючись нормами ст. ст. 526, 1046, 1049 ЦК України суд правильно виходив з того, що позичальник при невиконанні умов договору позики повинен повернути позикодавцю суму позики.

Однак висновок суду про повну сплату відповідачем коштів за користування позикою та застосування норми ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки з 14 556 грн. до 3 000 грн. є необґрунтованим з врахуванням наступного.

В п. 5.4 договору позики сторони погодили, що у випадку невиконання / неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором, Позикодавець залишає за собою право нарахування пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання, а саме: - за прострочення повернення позики - пеню з розрахунку 2% за кожен день прострочення платежу; - за прострочення плати користування позикою - пеню з розрахунку 2% за кожний день прострочення платежу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.

У справі встановлено, що відповідач своєчасно не виконував умов договору щодо повернення позики у встановлені Договором строки, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Згідно наданого ТОВ «КПЦ Юрстандарт» розрахунку, заборгованість за договором позики від 04.07.2013 року становить 18 312 грн., в тому числі: 3000 сума позики, 756 грн. плата за користування позикою, 14 556 грн. пеня та штрафні санкції.

Відповідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно роз'яснень п. 27 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення ч.3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, які мають іншу правову природу.

Згідно матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 не заявляв про зменшення неустойки у відповідності вимог ч.3 ст. 551 ЦК України, відповідних обґрунтувань та доказів не надав, а відтак суд першої інстанції, застосувавши вимоги наведеної норми права з власної ініціативи, порушив вимоги ст. 11 ч. 1 ЦПК України.

Тому, рішення Новосанжарського районного суду від 13 грудня 2013 року в частині зменшення пені до 3000 грн. підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог ТОВ «КПЦ «Юрстандарт» щодо стягнення 14 556 грн. пені (штрафних санкцій).

Крім того, умовами Договору позики передбачено, що за користування позикою Позичальник сплачує Позикодавцю суму в розмірі 756 грн. за 14 календарних днів. Крім того, відповідно п. 2.4 Договору сторони встановили, що плата за користування позикою нараховується з дня надання коштів у користування Позичальника включно до дати їх повернення або дати пролонгації Договору. В разі пролонгації дії цього Договору, плата за користування позикою нараховується з наступного дня від дати пролонгації до дати повернення грошових коштів.

Згідно матеріалів справи, 18 липня 2013 року термін дії Договору позики від 04 липня 2013 року було пролонговано на 7 днів на підставі п. 8.1 ст. 8 Договору. Проте, плата за користування після пролонгації Договору на новий строк відповідачем ОСОБА_2 не вносилися. Ним були сплачені кошти лише за перший строк ( а. с. 8).

Тому, рішення Новосанжарського районного суду від 13 грудня 2013 року в частині відмови в стягнення коштів за користування позикою також підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог ТОВ «КПЦ «Юрстандарт» щодо стягнення 756 грн. плати за користування позикою.

Разом з цим, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, щодо невірно визначеного розміру компенсації за правову допомогу, оскільки представник позивача не надав суду відповідного розрахунку затраченого ним часу на ознайомлення з матеріалами справи, підготовку позовної заяви, документів, надання консультації.

З врахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, п. 4 ч.1 ст. 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КПЦ «Юрстандарт» - 2012» - задовольнити частково.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2013 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення плати за користування позикою та пені (штрафних санкцій) за договором позики від 04.07.2013 року скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «КПЦ «Юрстандарт» - 2012» до ОСОБА_2 про стягнення плати за користування позикою та пені (штрафних санкцій) за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КПЦ «Юрстандарт» - 2012» плату за користування позикою в сумі 756 грн., пеню у розмірі 14 556 грн.

В іншій частині рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2013 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : О.Ю. Кузнєцова

Судді: В.А. Чічіль

Л.М. Хіль