Court ruling № 37369321, 26.02.2014, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13265/13-а( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А. Б. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2014 року м. Київ

Київського апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н. Е.

суддів: Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ ФІЛМЗ" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ ФІЛМЗ" (далі позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ ФІЛМЗ" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004802208, № 0004792208 від 16.04.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Справа розглянута відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем, на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ПІЕСБІ ФІЛМЗ" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податків за наслідками фінансово-господарських відносин з ТОВ «ДОНТРАНСТОРГ» та ТОВ «Гарант 2009» за період з 01.01.2009 р. по 31.10.2012 року, за результатами якої, складено Акт № 268/2208/35634888 від 25.03.2013 року (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено наступні порушення: п. 3.1 ст. 3, пп. 5.1 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97 року, в результаті чого, занижено податок на прибуток на суму 992 018,00 грн.; пп. 7.2.3, пп. 7.2.6, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого, встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 793 355,00 грн.

Податковим органом на підставі Акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004792208 від 16.04.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1125 174,00 грн. (за основним платежем + 900 139,00 штрафні (фінансові) санкції 225 035,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0004802208 від 16.04.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 894236,00 грн. (за основним платежем + 715 389,00, штрафні (фінансові) санкції 178847,00 грн.).

Спірні податкові повідомлення-рішення за наслідком оскарження в адміністративному порядку було залишено без змін, тому позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Як свідчать матеріали справи, між Позивачем (Замовник), з одного боку, та ТОВ «Донтрансторг» (Виконавець), з іншого боку, було укладено Договір № 22/02-2 від 22.02.2010 р., Договір № 25/02-2 від 25.02.2010 р., Договір підряду № 02/03 від 02.03.2010 р., Договори № 10/03-2 від 26.03.2010 р.; № 26/03 від 26.03.2010 р.; № 02/04-2 від 02.04.2010 р.; № 09/04 від 09.04.2010 р.; № 13/04 від 13.04.2010 р.; № 10/06 від 01.06.2010 р.; № 29/06 від 29.06.2010 р.; № 19/07 від 19.07.2010 р. предметом яких є технічні роботи з комп'ютерної графіки та монтажу для рекламних відеороликів на носій цифрового формату

На підтвердження належного ведення господарської діяльності та реальності операцій з ТОВ «Донтрансторг» позивачем надано копії податкових накладних, акти виконаних робіт, банківські виписки, матеріальні носії, що відтворюють результати виконанних робіт (CD- диски).

Дослідивши надані докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надані належні та переконливі докази, які б свідчили, що господарські операції між сторонами договорів мали місце в дійсності. Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази розміщення реклами в засобах масового зв'язку, докази замовлення наданих послуг, заявок, передачі рекламного матеріалу для проведення рекламних послуг, докази передачі Виконавцям матеріалів (інформації, макетів тощо), докази погодження отриманих послуг, розміщення рекламної продукції, звітів про хід виконаних робіт та інших доказів, хоча це передбачається умовами укладених договорів.

Окремо слід заначити, що договір № 25/02-2 було укладено 25.02.2010 р., а виконані роботи надаються, згідно пп. 2.4.2 - пп. 2.4.3 п. 2.4, у березні 2009 р., що не є належним підтвердженням виконання замовлення в реальності.

Також, суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (листі ВАСУ № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки відповідачем доведено заниження Товариством податку на додану вартість та податку на прибуток, а позивачем не спростовано це копіями первинних документів, наявних в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення № 0004802208, № 0004792208 від 16.04.2013 року є правомріними та не підлягають скасуванню.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, якім надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 29 жовтня 2013 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ ФІЛМЗ" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.