Decision № 37356537, 03.02.2014, Koroliovskyi District Court of Zhytomyr City

Справа № 296/7039/13-ц

2/296/765/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"03" лютого 2014 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючого - судді Маслак В.П.,

при секретарі Щетиніної Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приват Банк" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 15224,71 грн., 1040,24 рос.рублів, що складає 260,06 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачка працювала в ПАТ КБ "Приват Банк" на посаді касира-операціоніста з 19.11.2012р. Між сторонами було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність №21639618 від 19.11.2012р. Відповідачка неналежним чином виконувала свої посадові обов"язки, в зв"язку з чим спричинила збитки на загальну суму 15484,77 грн., яка складається з наступного:

1000 рос.руб. матеріального збитку та 40,24рос. руб. пені, що разом за курсом НБУ становить 260,06грн.;

- 14688,13 грн. - матеріальних збитків, 536,58 грн. - пені.

Предстанвик позивача в засідання суду не з"явився, в надісланому на адресу суду клопотанні просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в засідання суду не з"явилася, судова повістка, направлена на її адресу, зазначену в довідці адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України, вручена особисто 26.11.2013р.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до ч. 4 ст.169, ст. 224 ЦПК України, беручи до уваги наявні у справі дані про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Згідно трудового договору №21639618 від 19.11.2012р. ОСОБА_1 прийнята на посаду касира-операціоніста в ПАТ КБ "Приват Банк".

19.11.2012р. сторонами підписано договір про повну матеріальну відповідальність №DOG21639618, згідно п.2.1 якого працівник приймає на себе повну матеріальну відповільність за незабезпечення цілісності і/або схоронності матеріальних цінностей роботодавця при виконанн покладених трудовим договором і локальними актами роботодавця трудових обов"язків і встановлених законодавством вимог, порушення яких тягне до фінансових втрат роботодавця.

Відповідно до п.4.1 вказаного договору підставою для притягнення працівника до матеріальної відповідальності є заподіяний діями або бездіяльністю працівника матеріальний збиток і/або ушкодження матеріальних цінностей, які належать роботодавцеві і/або іншим особам, матеріальні цінності яких перебувають у користуванні роботодавця на підставі відповідних угод між роботодавцем і такими особами.

Як вбачається з актів №19175065 від 20.11.2012р., №19210097 від 27.11.2012р., №19577484 від 11.12.2012р., №20263115 від 08.01.2014р. при проведенні ревізії цінностей виявлено недостачу 16931,00 грн. та 1000 рос.руб.

Як вказує позивач, частина нестачі була погашена відповідачкою за рахунок особистих коштів - 612,74 грн. та за рахунок утримання із заробітної плати - 836,11 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи , а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обовязків зазначено в ч.1 ст.130 КЗпП .

Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках , зазначених у законодавстві зазначено у ч.2 ст. 132 КЗпП .

Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди заподіяної з їх вини підприємству у випадках коли між працівником і підприємством відповідно до ст. 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей , переданих йому для зберігання або для інших цілей , що передбачено п.1 ч.1 ст. 134 КЗпП .

Відповідно до ч.1 ст.135-3 КЗпП розмір заподіяної підприємству шкоди визначається за фактичними витратами , на підставі даних бухгалтерського обліку , виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу з установленими нормами; у разі недостачі розмір шкоди визначається за цінами , що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди .

В ст.136 КЗпП України зазначено, що покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Розпорядження власника або уповноваженого ним органу або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов висновку, що вина відповідачки підтверджується в повному обсязі.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідальність у вигляді стягнення пені умовами трудового договору або договору про матеріальну відповідальність не передбачена. За вказаних обставин, у стягненні 536,58 грн. пені та 40.24 рос.руб. пені в позові слід відмовити.

Відповідачка не надала суду доказів відшкодування шкоди в розмірі 14688,13 грн. та 1000рос.руб., що за курсом НБУ становить 252,30грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 14688,13 грн. шкоди та 1000 рос.руб. шкоди, що за курсом НБУ становить 252,30 грн.

Керуючись ч.1 ст.130 , ч.2 ст. 132 , п.1 ч.1 ст. 134 , ч.1 ст. 135-3 , ч.3 ст.136 КЗпП України, ст. 257, ч.1, 2 ст.1166 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приват Банк", код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299, 14940,43 грн. збитків.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приват Банк", код ЄДРПОУ 14360570, р/р 64993919400001, МФО 305299, 149 грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя В. П. Маслак