Court ruling № 37345607, 06.02.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року м. Київ К/9991/67035/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011

у справі № 2а-0870/343/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Комплект»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват Комплект» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Приват Комплект») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.2010 №0000512307/0.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2011, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Приват Комплект» з питань достовірності формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за серпень 2010 року, за результатами якої складено акт від 02.12.2010 №3865/23-8/30571299.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.12.2010 №0000512307/0, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) за серпень 2010 року на загальну суму 309520,00 грн.

Фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість слугував висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог пп. 7.7.1 та пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон №168/97-ВР) та п. 5.12.3 Наказу ДПА України №166 «Про затвердження податкової декларації з ПДВ та порядку її заповнення», внаслідок чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року на 309520,00 грн. При цьому, податковий орган виходив з того, що ТОВ «Приват Комплект»не надано платіжних доручень, банківських, касових документів та бухгалтерських реєстрів по рахункам 311, 631, які б свідчили про фактично сплачені постачальникам товарів (робіт, послуг) частини податку на додану вартість позивачем у графі 4 Довідки щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, задекларувало нульові значення в графах 3,4 додатку до Декларації з ПДВ за серпень 2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у рядку 25.2 Декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року була відображена сума 309520,00 грн. як така, що підлягає відшкодуванню шляхом зменшення зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цей показник склався з двох сум, а саме: перша сума 89967,00 грн. - це від'ємне значення попереднього періоду, яке перенесене із рядка 22.2 попередньої Декларації з ПДВ за липень 2010 року. Сума податкового кредиту за липень 2010 року була сформована із сум податку, який було фактично сплачено позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг), що підтверджується відповідними документами. Друга сума 219553,00 грн. - це частина суми із стр. 26 Декларації з ПДВ за липень 2010 року, що виникла у звітний період, у якому проведені розрахунки з постачальником (ТОВ «ТД «Приват», п/д №489 від 26.08.2010 на суму 1317319,35 грн., у т.ч. ПДВ 219553,23 грн.).

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення сум податку, що підлягають сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України регламентований п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), вимоги якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Згідно з пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. А у пп. 7.7.2. вказано, що у строки, передбачені для сплати податку, платник податку подає податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої відповідно до пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 того ж Закону передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи зі змісту вказаного підпункту ст. 7 Закону №168/97-ВР попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Правильність зазначеної позиції підтверджує і чинна з 1 січня 2008 року редакція пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР, згідно з якою бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров