№ 37340536, 14.02.2014, Podilskyi District Court of Kropyvnytskyi City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Kirovohrad City)

Справа № 405/143/14-а

2-а/405/7/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2014 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді: Драного В.В.

при секретарі : Дудко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС Державної автомобільної інспекції при Кіровоградському МВ УМВС України в Кіровоградській області Будулатія Юрія Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним рішення інспектора ДПС взводу ДПС Державної автомобільної інспекції при Кіровоградському МВ УМВС України в Кіровоградській області Будулатія Юрія Анатолійовича про притягнення його до адміністративної відповідальності та визнати незаконною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС 1 № 353643 від 07.01.2014 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на порушення норм чинного законодавства України при її складанні. Вказав, що 07.01.2014 року відповідачем було винесено постанову про накладення щодо нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу 430 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. З вказаним висновком та постановою відповідача не погоджується, оскільки він рухався по вул. В. Перспективній зі швидкістю близько 40 км/год., коли розпочав перетинати перехрестя із вул. Тімірязєва йому загорівся жовтий сигнал світлофора після зеленого, але зупинити транспортний засіб без екстреного гальмування він не зміг так як перебував фактично на перехресті, а тому він продовжив рух забезпечуючи безпеку дорожнього руху при цьому аварійної обстановки він нікому не створив, так як транспортних засобів та пішоходів в той час на перехресті взагалі не було, у зв'язку з чим підстав для складання постанови не було. Вважає, що оскаржуваною постановою неправомірно накладено адміністративне стягнення, а тому вона є незаконною і підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, до суду надав заперечення в яких пояснив, що 07.01.2014 року він здійснював нагляд за дорожнім рухом згідно плану - розстановки сил та засобів взводу ДПС ДАІ Кіровоградського МВ по маршруту патрулювання в м. Кіровограді по вул. В. Перспективній де ним о 17:48 год. було зупинено автомобіль марки «ВАЗ 2109», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням позивача ОСОБА_1, який керуючи автомобілем по вул.. В. Перспективна проїхав перехрестя з вул.. Тімірязєва на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7 (ґ) ПДР України, також надав СD диск з відеозаписом вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши письмові докази у справі, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зі змісту ст.71 КАС України випливає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності його рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об"єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність ,допустимість ,достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за порушення п. 8.7.3 (ґ) Правил дорожнього руху України.

Так, відповідно до постанови серії ПС 1 № 353643 від 07.01.2014 року винесеної інспектором ДПС взводу ДПС Державної автомобільної інспекції при Кіровоградському МВ УМВС України в Кіровоградській області Будулатієм Ю.А. по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 07.01.2014 року о 17 годині 48 хвилин, в місті Кіровограді по вул. В. Перспективній керуючи автомобілем «ВАЗ 2109», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, проїхав перехрестя з вул. Тімірязєва на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 (ґ) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Вказана постанова прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та винесена у відповідності до ст. 283 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Позивач як дієздатна особа, що усвідомлює наслідки своїх вчинків в протоколі про адміністративне правопорушення серія АА2 № 424144 від 07.01.2014 року особисто зазначив, що закінчував маневр на жовте світло світлофора, але не надав до суду будь - яких тверджень та доказів на обгрунтування відсутності адміністративного правопорушення.

Обставини вчинення правопорушення позивачем не спростовані.

Формулювання цього складу адміністративного правопорушення (ч. 2 ст. 122 КУпАП України) свідчить про те, що визначальним є факт порушення правил проїзду перехресть, в той час як мотиви водія чому він допустив такий проступок, на склад проступку не впливають.

Відповідно до п. 8.7.3 (ґ) ПДР України жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Як вбачається з постанови до останньої в якості доказу додається протокол АА2 № 424144 від 07.01.2014 року, який містить пояснення порушника про закінчення маневру на жовте світло світлофора. Також, з оглянутого відео запису встановлено, що ОСОБА_1 дійсно здійснив порушення ПДР, які полягають у проїзді перехрестя на заборонений сигнал світлофора. Враховуючи вимоги ч. ст. 71 КАС України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, суд вважає, що вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають , оскільки не підтверджуються матеріалами справи. Суд вважає, що пояснення позивача щодо незгоди з порушенням ПДР України надані з метою уникнення від адміністративної відповідальності, а тому оцінюються критично.

Отже, твердження позивача про відсутність належних доказів, які б вказували на вчинення ним адміністративного правопорушення, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду та суперечить іншим матеріалам справи.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, оцінюючи надані сторонами в підтвердження та заперечення позову докази, в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що посилання позивача на неправомірність дій інспектора при складанні протоколу та винесенні постанови не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються матеріалами справи, з яких встановлено, що інспектор діяв в межах своїх повноважень, а постанова винесена в межах компетенції та на підставі діючих норм КУпАП.

За викладених підстав, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а відтак відсутні належні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 122 ч.2, 251, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 11, 71, 158-163, 171-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС Державної автомобільної інспекції при Кіровоградському МВ УМВС України в Кіровоградській області Будулатія Юрія Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ПС 1 № 353643 від 07.01.2014 року - відмовити повністю.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда В.В. Драний