Court ruling № 37333637, 05.02.2014, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 р.Справа № 820/8554/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної реєстраційної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2013р. по справі № 820/8554/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Державної реєстраційної служби України , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва О.О.

про визнання дій незаконними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

17.09.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати незаконними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва О.О., скасувати рішення про відмову в реєстрації нерухомого майна № 3220884 від 17.06.2013 р., зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва О.О. зареєструвати право власності на ім'я ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1, згідно з рішенням Ленінського районного суду м. Харкова.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 20.11.2013 року позовні вимоги задовольнив частково.

Скасував рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва О.О. № 3220884 від 17.06.2013 року щодо відмови ОСОБА_1 у реєстрації майнових прав та їх обтяжень.

Зобов'язав Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію права та їх обтяжень, прийняту 07.06.2013 року за реєстраційним номером 1497150.

В іншій частині позовних вимог відмовив.

Державна реєстраційна служба України подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 29.05.2013 року по справі 642/3124/13-ц, що набрало законної сили, визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1

07.06.2013 року позивач звернувся до Державної реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області із заявою про реєстрацію прав власності на зазначену квартиру.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєвим О.О. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 17.06.2013 р № 3220884 на квартиру АДРЕСА_1, на підставі пп. 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМ України № 703 від 22.06.2011 року та ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв'язку з тим, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з невмотивованості оскаржуваного рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва О.О. про відмову в реєстрації нерухомого майна № 3220884 від 17.06.2013 р., у зв'язку з відсутністю конкретного визначення порушень, що допущені позивачем при звернення до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права власності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМ України від 22.06.2011 р. № 703.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

У відповідності до п. 23 Порядку державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підставами відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема п. 4 - у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено вразі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Із оскаржуваного рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва О.О. про відмову в реєстрації нерухомого майна № 3220884 від 17.06.2013 р. не вбачається, які саме фактичні порушення стали підставою для висновку про відмову у реєстрації прав.

Колегія суддів зазначає, що зазначене рішення містить лише посилання державного реєстратора на нормативне обґрунтування відмови, зокрема вказано, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

При цьому, посилання на конкретні порушення, недоліки документів, що позбавили реєстратора можливості здійснити державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на приватну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо протиправності рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва О.О. про відмову в реєстрації нерухомого майна № 3220884 від 17.06.2013 р.

Крім того, відсутність у оскаржуваному рішенні посилань державного реєстратора на конкретні порушення, є перешкодою для повторного звернення позивача для реєстрації об'єктів нерухомості, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача зобов'язати Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 р. по справі № 820/8554/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.