№ 37324547, 21.02.2014, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2014 р. Справа № 805/2474/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

10 год.50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі

Головуючий суддя: Буряк І.В.

розглянувши у письмовому провадженні

подання Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного

управління Міндоходів у Донецькій області

до Державного підприємства «Макіїввугілля»

про стягнення з рахунків податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Макіїївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі - позивач, Макіївська ОДПІ) у порядку ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із поданням до Державного підприємства «Макіїввугілля» (надалі - відповідач, ДП «Макіїввугілля») про стягнення з рахунків податкового боргу з плати за користування надрами в сумі 2 469 370,65 грн.

Подання мотивовано встановленням факту несплати відповідачем у повному обсязі, в установленому законодавством України порядку, суми податкових зобов'язань з плати за користування надрами, що є підставою для стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за відповідним рішенням суду, відповідно до нормативних приписів Податкового кодексу України.

У судове засідання від 21.02.2014 з'явився представник заявника (Єфременко Т.В.) та надав заяву, відповідно до якої просить розглянути справу в письмовому провадженні.

Відповідач не надав до суду письмові заперечення на подання.

Представник відповідача у судове засідання від 21.02.2014 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До канцелярії суду надав заяву (вих.№08-81/144 від 21.02.2014), відповідно до якої подання визнає в повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.

Таким чином, керуючись ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи подання, дійшов наступних висновків.

Державне підприємство «Макіїввугілля» зареєстровано виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 32442295, місцезнаходження: 86157, Донецька область, м.Макіївка, пл.Радянська, буд.2), про що видане відповідне свідоцтво серія А00 №296617.

Відповідач надав до Макіївської ОДПІ податковий розрахунок №9089871349 з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 4 квартал 2013 року, відповідно до якої нараховано суму збору за користування надрами в розмірі 2 469 370,65 грн.

Позивач зазначає, що строк самостійної сплати за вказаним податковим розрахунком закінчився 19.02.2014.

Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.

До судового засідання відповідачем надана заява про повне визнання позовних вимог.

Відповідно ч.1,3 ст.136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст.112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає вказану заяву до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності з п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Як вбачається із пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Пункт 57.1 ст.57 Податкового Кодексу України зазначає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України державна податкова служба має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В пункті 95.2 ст.95 Податкового Кодексу України зазначається, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно матеріалів справи відповідачу були направлені:

- перша податкова вимога №1/16 від 12.09.2002р. на суму 2 091,21 грн.;

- друга податкова вимога №2/9 від 15.10.2002р. на суму 184 006,27 грн.

Зазначені податкові вимоги не оскаржувались в адміністративному порядку та не були відкликані, у зв'язку з несплатою.

У відповідності до п.95.3 ст.95 Податкового Кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Сальдо розрахунків платника податків з бюджетом за податком, збором (обов'язковим платежем) розраховується у картках особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби відповідно до вимог Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затвердженої наказом державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року N 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за N 843/11123.

Згідно зворотного боку облікової картки платника (платіж 13030100 плата за користування надрами) станом на момент розгляду справи відповідач має податковий борг в заявленому розмірі.

Таким чином, заборгованість відповідача з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 2 469 370,65 грн. підлягає примусовому стягненню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення подання.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 183-3 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Державного підприємства «Макіїввугілля» про визнання подання Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області - прийняти.

2. Подання Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Макіїввугілля» задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Державного підприємства «Макіїввугілля» (ЄДРПОУ 32442295, місцезнаходження: 86157, Донецька область, м.Макіївка, пл.Радянська, буд.2) на користь Державного бюджету України (р/р 33114366700064, код платежу 13030100, банк отримувач ГУДКСУ у Донецькій області код ОКПО банку 37990227, МФО 834016) податковий борг з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в розмірі 2 469 370 (два мільйони чотириста шістдесят дев'ять тисяч триста сімдесят) гривень 65 (шістдесят п'ять) копійок.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає негайному виконанню.

3. Постанова складена та підписана 21 лютого 2014 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.