Decision № 3731489, 26.05.2009, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2009 р. Справа № 17/190/09

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача – Діордітца М.С., довіреність № 20/05 від 20.05.2009 року;

від відповідача –Нагорний І.А., директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/190/09

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/», м. Київ, вул. Червонопрапорна, 26,

До товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Прогрес-Строй», м. Миколаїв, вул. Б. Морська, 63/8,

про: стягнення заборгованості за договором поставки № ПЛ-1/11 від 07.11.2007 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/»(надалі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Прогрес-Строй»(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № ПЛ-1/11 від 07.11.2007 року.

При цьому позивач обгрунтовує свої позовні вимоги наступним:

Між Миколаївською філією Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/»(постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Прогресс-Строй»(покупець) укладено Договір поставки № ПЛ-1/11 від 07.11.2007 року, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передати у власність покупцю бетон в кількості та на умовах визначених договором, а покупець зобов'язується прийняти бетон і оплатити його вартість.

При укладанні вищезазначеного договору сторонами додержано всіх загальних умов, що породжують господарські зобов’язання, досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов про предмет, ціну та строк дії договору.

В пункті 2.1 Договору визначено ціну бетону та умови поставки. Ціна бетону є цільною, визначена сторонами самостійно за згодою сторін в розмірі 528 грн./м3.

Загальна вартість Договору визначена в пункті 2.2 Договору та становить 792 000 грн.

Відповідно до п. 2.3 Договору, Покупець зобов’язався оплатити вартість постачаємої продукції до 30.11.2007 року.

17.12.2007 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, якою збільшено об’єми поставки. В пункті 2 додаткової угоди № 1 сторонами визначено загальну вартість в розмірі 897 600 грн. По усній або письмовій домовленості сторін, загальна вартість за договором може бути скоригована як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення.

01.03.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Договору, якою збільшено ціну бетону, яка з 01.03.2008 року складає 598 грн. 20 коп. за м.куб. бетону.

Позивач відповідно до умов Договору поставив відповідачу бетон на суму 1 525 895 грн. 85 коп., що підтверджується відповідними накладними та довіреностями на отримання товару, копії яких додаються до позовної заяви.

Відповідач в порушення умов Договору за поставлений бетон розрахувався частково в сумі 1 133 224 грн.

Таким чином розмір основного боргу відповідача перед позивачем становить різницю між вартістю поставленого бетону та сумою здійсненої відповідачем часткової оплати та дорівнює 392 671 грн. 85 коп.

20.11.2008 року позивачем на адресу Відповідача було направлено для підписання акт звірки розрахунків але Відповідач підписаний примірник не повернув, зобов'язання щодо оплати не виконав.

Таким чином, на момент зверненя до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 392 671 грн. 85 коп.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав у повному обсязі, зазначив, що заборгованість виникла в результаті економічної кризи в державі. Крім того клопоче про відстрочку виконання рішення строком 3-4 місяці.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Відповідно до ст. 629 Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується клопотання відповідача про надання йому відстрочки виконання рішення строком 3-4 місяці, то суд не знаходить підстав для його задоволення.

Враховуюч наведене, позовні вимоги є обґрунтованими, відповідачаем не оскаржені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/» задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Прогрес-Строй», м. Миколаїв, вул. Б. Морська, 63/8 (код 32228937) заборгованість у розмірі 392 671 грн. 85 коп., державне мито у розмірі 3 926 грн. 72 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/», м. Київ, вул. Червонопрапорна, 26 (код 31029255).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Коваль

Повний текст рішення складений 29.05.2009 року.

Суддя С.М.Коваль