Справа № 570/686/14-ц
Номер провадження 2/570/661/2014
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2014 року
Суддя Рівненського районного суду Рівненської області Красовський О.О. перевіривши виконання вимог ст.ст.119-120 ЦПК України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Жобринської сільської ради Рівненського району про визнання права власності , -
в с т а н о в и в :
До Рівненського районного суду надійшла вказана позовна заява.
При підготовці позовної заяви допущені такі недоліки, що позбавляють суд можливості провести підготовку справи до розгляду, призначити її, розглянути та винести рішення.
В позовній заяві не обґрунтовані позовні вимоги щодо підстав для визнання судом за позивачкою права власності на самочинно збудоване (переобладнане) нерухоме майно.
Позивачці пропонується врахувати роз'яснення, що були надані в постанові № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)".
Відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Враховуючи наведене, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти суд має звертати увагу чи зазначено у позовній заяві відповідно до вимог статті 119 ЦПК обставини щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин. У разі відсутності посилання на такі обставини або докази суд має відповідно до вимог статті 121 ЦПК залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення недоліків із наслідками, передбаченими частиною другою статті 121 ЦПК. Крім того, суд повинен мати на увазі те, що пунктом 9 Прикінцевих положень Закону № 3038-VI визначено спрощений порядок прийняття до експлуатації збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них тощо, які збудовано без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття яких подаються до 31 грудня 2012 року (пункт 9).
У справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК). Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними (пункт 12).
Таким чином, для підтвердження судового способу захисту порушеного права позивачеві слід надати наступні докази:
· чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки;
· чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації;
· чи є законною відмова у такому прийнятті;
· чи мали місце порушення будівельних норм та правил і чи є вони істотними.
Також не надані докази вартості майна станом на час звернення до суду. Виходячи з вартості майна слід сплатити судові витрати в розмірі 1% від ціни позову, але не більше 3654 грн., враховуючи сплачений судовий збір в сумі 246 грн. 60 коп.
У зв`язку з тим, що реквізити заяви не додержані, суддя згідно ч.1 ст.121 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. Строк для виправлення недоліків визначений ЦПК України.
Якщо позивач виконає зазначені вимоги, сплатить позовні вимоги в повному обсязі, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.119, 121 ЦПК України,-
у х в а л и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Жобринської сільської ради Рівненського району про визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, про які вказано в ухвалі суду та сплатити судові витрати в повному обсязі, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ним даної ухвали.
В разі не усунення зазначених в ухвалі недоліків, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Красовський О.О.
The court decision No. 37267721, Rivne District Court of Rivne Oblast was adopted on 13.02.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 570/686/14-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: