Справа № 159/305/14-п Провадження №33/773/40/14 Суддя в 1 інстанції: Агеєва Є.О. Категорія: ч.1 ст. 162 КУпАП Доповідач: Філюк П. Т.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2014 року місто Луцьк
Суддя Апеляційного суду Волинської області Філюк П.Т., з участю прокурора Шевчука В.М., розглянувши апеляційну скаргу Ковельського міжрайонного прокурора Лопохи В., на постанову Ковельського міськрайонного суду від 20 січня 2014 року про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.162 КУпАП ,-
ВСТАНОВИВ:
Даною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КУпАП та піддано її адміністративному стягненню у виді попередження з конфіскацією предмету адміністративного правопорушення.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 34 грн. 54 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 11.01.2014 року близько 11 год. 00 хв. на привокзальному ринку в м.Ковелі, порушивши правила про валютні операції незаконно придбала у невстановленої особи 5 доларів США вчинивши тим самим адміністративне правопорушення передбачене ст. 162 КУпАП.
Не оспорюючи рішення суду в частині доведеності вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення Ковельський міжрайонний прокурор Лопоха В. подав апеляційну скаргу у зв'язку із м'якістю призначеного адміністративного стягнення. Прокурор вказує, що судом не в повному обсязі з'ясовано дані про особу яка притягується до адміністративної відповідальності та не прийнято до уваги того факту, що ОСОБА_1 протягом року вже притягувалась до адміністративної відповідальності за аналогічне адміністративне правопорушення. Просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову - застосувавши до порушниці адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією валютних цінностей.
Перевіривши доводи скарги, матеріали справи, заслухавши прокурора Шевчука В.М., який в повному обсязі підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, приходжу до висновку що скарга не підлягає до задоволення.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 162 КУпАП за обставин викладених у постанові, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених даним Кодексом та іншими Законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при визначенні ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення за вчинене правопорушення, враховував спосіб і характер його вчинення, особу правопорушника, яка в повній мірі визнала свою вину та щиро розкаялася та вірно призначив адміністративне стягнення в межах санкції статті 162 КУпАП, обравши найменший її вид - попередження з конфіскацією валютних цінностей.
З огляду на незначний розмір предмету вчиненого правопорушення, а також враховуючи, що будь-яких наслідків від його вчинення не наступило, підстав для обрання суворішого виду адміністративного стягнення не вбачається.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И В :
Постанову судді Ковельського міськрайонного суду від 20 січня 2014 року щодо ОСОБА_1, залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Волинської області П.Т. Філюк
The court decision No. 37227979, Volyn Regional Court of Appeal was adopted on 19.02.2014. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 159/305/14-п. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: