
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" травня 2009 р. Справа № 2/107/09
Суд в складі:
Судді Моргуленко Т.Є., при секретарі судового засідання Ковиньовій О.Ю., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агро-Ритм», 66521, Одеська область, Любашівський район, с. Солтанівка
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок», 55600, Миколаївська область, Новобузький район, с. Новосілля
про стягнення заборгованості в сумі 18800,60 грн.
за участю представників:
від позивача: Троян О.В., дов. №46 від 04.03.09р.
від відповідача: не з’явився.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за договором №79 від 30.04.07р. в сумі 18800,60 грн., з яких: основна заборгованість –8750 грн., 3% річних в сумі 529,7 грн., збитки від інфляції в розмірі 3075,80 грн., пеня в сумі 6445,10 грн.
Заявою від 21.05.09р. позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 13755,20 грн., з яких: основна заборгованість –8750 грн., збитки від інфляції в сумі 3075,80 грн., 3% річних в розмірі 529,70 грн., пеня в сумі 1399,70 грн.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 23.04.09р. не виконав, відзиву на позов не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №9662522 від 24.04.09р.
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –
встановив:
30.04.2007р. між сторонами укладено договір продажу в кредит №79 (далі –Договір).
Відповідно до п. 1 Договору позивач зобов’язався передати у власність Відповідачеві сільськогосподарську продукцію, а Відповідач, в свою чергу, зобов’язався провести розрахунок за отриманий товар до 01.08.07р. (п. 1.1 Договору).
Позивачем умови Договору виконано в повному обсязі, продано Відповідачеві товару на загальну суму 18750 грн., що підтверджується видатковою накладною №118 від 01.05.07р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯКЮ №955067 від 01.05.07р.
Відповідач своє зобов’язання щодо оплати вартості товару виконав частково, 19.10.07р. перерахував на розрахунковий рахунок позивача кошти в сумі 10000 грн.
Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 8750 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 3075,80 грн., а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 529,70 грн. (розрахунок наведений у позовній заяві).
Крім того, на підставі ст. ст. 230, 232 ГК України та п. 6.2 Договору за невиконання відповідачем зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка складає 1399,70 грн. (з розрахунку 11825,80 грн. х 2 х 12% х 180 днів = 1399,70 грн.).
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф. Пеня), які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарських зобов’язань.
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 13755,20 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, обгрунтовані, відповідають чинному законодавству, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 28, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок», 55600, Миколаївська область, Новобузький район, с. Новосілля, код ЄДРПОУ 01196494 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агро-Ритм», 66521, Одеська область, Любашівський район, с. Солтанівка, код ЄДРПОУ 32806909 заборгованість в сумі 13755,20 грн. (тринадцять тисяч сімсот п’ятдесят п’ять грн. 20 коп.), 137,55 грн. (сто тридцять сім грн. 55 коп.) –державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати на виконання після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Т.Є.Моргуленко
The court decision No. 3714820, Commercial Court of Mykolaiv Oblast was adopted on 21.05.2009. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information quickly.
This decision relates to case No. 2/107/09. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: