Court ruling № 37140266, 07.02.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

07 лютого 2014 року м. Київ В/800/374/14

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

судді-доповідача Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Федорова М.О.

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 22.10.2013

у справі № 826/3296/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Локсервіс»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, яка є правонаступником ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС, подала заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 22.10.2013 з мотивів неоднакового застосування цим судом одних тих самих норм матеріального права - п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах: постанови, щодо якої подана заява про перегляд, та ухвали Вищого адміністративного суду від 23.09.2013 у справі № 0670/1000/12 за позовом ПП «Авторитет» до Коростенської ОДПІ Житомирської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції не дає підстав вважати, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права при вирішенні справ у подібних правовідносинах.

У справі, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позову про протиправність податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення від'ємного значення з цього податку виходячи з того, що підстави, якими податковий орган обґрунтовує нікчемність угоди, не свідчать про наявність у керівника підприємства (позивача) протиправної мети ухилення від сплати податків. Суд вказав, що зазначені податковим органом обставини не стосуються спірної господарської операції, жодного доказу, який би свідчив про те, що протиправна діяльність інших підприємств безпосередньо пов'язана зі спірною господарською операцією і про таку діяльність були обізнані посадові особи позивача та брали в ній участь, не надано.

У справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, суд касаційної інстанції, погоджуючись з висновками судів про необхідність відмови в задоволенні позову про протиправність податкового повідомлення-рішення про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, виходив тільки з обставин формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих підприємством, зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановленої особи.

Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судового рішення, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві в допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 22.10.2013.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н.Г. Пилипчук

Л.І. Бившева

Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

М.О. Федоров