№ 37138941, 12.02.2014, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Справа № 922/215/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Фарммаркет"на постановувід 19.11.2013 Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 922/215/13-г господарського суду Харківської області за позовомприватного підприємства "Фарммаркет", м. Львівдодочірнього підприємства "Трейд Лайн ЛТД", м. Київ про визнання дійсним договору купівлі - продажу та визнання права власності за участюЛозівської міжрайонної прокуратурипредставники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Фарммаркет" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до дочірнього підприємства "Трейд Лайн ЛТД" (далі - відповідач) про визнання дійсним договору купівлі - продажу та визнання права власності.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.02.2013 (суддя Присяжнюк О.О.) у справі № 922/215/13-г позов задоволено. Визнано дійсним укладений між позивачем та відповідачем договір купівлі-продажу нежитлових будівель літ. "В" загальною площею 546,7 м. кв. та літ. "А-2" загальною площею 373,6 м. кв. по вул. Червоногвардійській, 48а/2, 48а/3 у м. Лозова Харківської області. Визнано за позивачем право власності на вказані нежитлові будівлі. Здійснено розподіл судових витрат.

Рішення мотивовано тим, що сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу нерухомого майна на аукціоні, проте відповідач ухилився від його нотаріального посвідчення, що є підставою для застосування положень ст. 220 Цивільного кодексу України

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 (судді: Фоміна В.О. - головуючий, Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.) апеляційну скаргу Лозівського міжрайонного прокурора задоволено, вказане рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до вимог чинного законодавство спірний договір підлягав як нотаріальному посвідченню, так і державній реєстрації, у зв'язку з чим на такий договір не поширюються правила ст. 220 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме, ст.ст. 220, 392, 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Позивач посилається на ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна на аукціоні.

11.02.2014 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечення явки представника в судове засідання. Враховуючи встановлений ст. 1118 ГПК України строк для розгляду касаційної скарги, а також те, що позивач є юридичною особою, яка має не лише одного представника, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у листопаді 2010 року порушено справу про банкрутство дочірнього підприємства "Трейд Лайн ЛТД" і постановою господарського суду м. Києва від 03.08.2011 у справі № 15/417-б боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Ковезу А.І.

Згідно з протоколом проведення аукціону від 05.07.2012 з реалізації у межах ліквідаційної процедури нерухомого майна відповідача (нежитлові будівлі літ. "В" загальною площею 546,7 м. кв. та літ. "А-2" загальною площею 373,6 м. кв. по вул. Червоногвардійській, 48а/2, 48а/3 у м. Лозова Харківської області) позивача було визнано переможцем аукціону.

Звертаючись із позовом, позивач посилався на те, що відповідач в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ковези А.І. безпідставно ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу вищезазначеного нерухомого майна на аукціоні, чим порушує майнові права позивача, як покупця майна.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).

При цьому, враховуючи особливості процедури банкрутства, господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними (дійсними) правочинів; визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.

Це пов'язано з тим, що Закон про банкрутство містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство").

У даному випадку предметом судового розгляду був спір стосовно дійсності угоди, укладеної в межах ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, наслідком якої є вибуття майна боржника з ліквідаційної маси. Таким чином, даний спір стосується питань щодо формування ліквідаційної маси у справі про банкрутство. У зв'язку з чим такий спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, тому підлягає розгляду в межах справи про банкрутство, а не в окремому позовному провадженні.

Таким чином, питання щодо дійсності укладеного між сторонами спору договору повинно бути вирішено у межах справи про банкрутство відповідача.

Аналогічні висновки щодо порядку розгляду вимог, безпосередньо пов'язаних зі справою про банкрутство, зроблені в ухвалі Верховного Суду України від 15.09.2010 у справі № 6-26077св09, яка згідно зі ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України.

Статтею 1119 ГПК України, яка визначає повноваження касаційної інстанції, передбачено право суду касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції та припинити провадження у справі.

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають нормам чинного законодавства, а провадження у даній справі - припиненню, як безпідставно порушене.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 41, 80, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Фарммаркет" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 та рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2013 у справі №922/215/13-г скасувати.

3. Провадження у справі №922/215/13-г припинити.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич