Decision № 3713083, 21.04.2009, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.09 Справа № 20/76/09

Суддя Гандюкова Л.П.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмакс”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Аліот”, м.Запоріжжя

про стягнення суми 123 236,52 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача – Проханов П.М. (довіреність №4 від 02.01.2009р.);

Від відповідача – не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 101 236,34 грн. боргу, суми 9718,69грн. втрат від інфляції, суми 10916,88грн. пені, суми 1364,61грн. –3 % річних, всього суми 123236,52 грн..

Ухвалою господарського суду від 02.03.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/76/09, судове засідання призначено на 25.03.2009р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 21.04.2009р..

За згодою представника позивача у судовому засіданні 21.04.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позові, однак надав уточнений розрахунок суми позову, та на підставі договору поставки №67 від 13.05.2008р., ст.ст.15,16, 625 ЦК України, ст.ст.216,224,225,232,234 ГК України просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’являвся, письмовий відзив не надав, про місце та час судового засідання повідомлявся належним чином. Ухвали суду направлялись на адресу, вказану в позовній заяві та ЄДРПОУ (згідно з довідкою Головного управління статистики у Запорізькій області №15-7/706 станом на 13.04.2009р.).

Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи в порядку ст.75 ГПК України у відсутність відповідача.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

13.05.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Будмакс” (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок ”Аліот” (покупець, відповідач) був укладений договір поставки №67, за яким постачальник зобов’язався передавати (постачати) покупцеві товар (будівельні та оздоблювальні матеріали, інструменти та комплектуючі), а покупець - прийняти і оплатити товар на умовах договору.

Відповідно до п.п.2.1,2.2 асортимент, ціна та кількість товару визначається сторонами у накладних на товар, вартість прийнятого покупцем товару також визначається в оформлених (в т.ч. підписаних сторонами) накладних.

Згідно з п.4.2 договору покупець зобов’язався оплачувати товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання відповідної партії товару.

Як свідчать матеріали справи (накладні, довіреності, копії яких долучені до матеріалів справи, оригінали оглянуті у судовому засіданні) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Аліот” за період з 13.08.2008р. по 22.09.2008р. був поставлений товар на загальну суму 101 236,34 грн.

Відповідно до ст.ст.11,509 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов’язання щодо сплати вартості товару не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 101236 грн. 34 коп. Факт наявності заборгованості визнаний відповідачем у акті звірки станом на 31.10.2008р.

Таким чином, вимоги про стягнення з ТОВ “Торгівельний будинок “Аліот” на користь ТОВ “Будмакс” суми 101236 грн. 34 коп. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції по кожній із вказаних у позові накладних за період з вересня 2008р. по січень 2009р. включно в сумі 9718,69грн., 3% річних в сумі 1364,61 грн. також по кожній накладній станом на 23.02.2009р., пеню в сумі 10916,88грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.5.2 договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалася пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення втрат від інфляції, 3% річних та пені є обгрунтованими і підлягають задоволенню. При цьому суд бере до уваги, що під час розгляду справи позивач надав новий розрахунок, згідно з яким сума втрат від інфляції становить 9329,15грн., 3% річних становлять 1244,11грн., пеня становить 9952,82грн. Однак, при цьому, позивач не змінив свої позовні вимоги щодо стягнення суми 9718,69грн. втрат від інфляції, 1364,61грн.-3% річних, суми 10916,88грн. пеня. Перевіривши новий розрахунок позивача, суд визнає його правильним, підлягають до стягнення суми 9329,15грн. втрат від інфляції, 1244,11грн. –3% річних, 9952,82грн.пені. Оскільки, як вказано вище, позивач не змінив позовні вимоги, позов задовольняється в цілому частково.

Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати суд вважає за необхідне покласти повністю на відповідача, оскільки спір доведений до суду внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. ст. 49, 75,82 –85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Аліот” (69054, м.Запоріжжя, проспект Леніна, 117-А, к.905, код ЄДРПОУ 33795715, р/р 26004001306857 в ЗФ “ОТП Банк”, м.Запоріжжя, МФО 313872,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмакс” (02091, м.Київ, Харківське шосе, 144-В, код ЄДРПОУ 32376008, п/р 26009039072 в ЗОД ВАТ “РайффайзенБанк Аваль”, МФО 313827) суму 101 236грн. 34 коп. основного боргу, суму 9329грн. 15 коп. втрат від інфляції, суму 1244грн. 11 коп. –3% річних, суму 9952 грн. 82 коп. пені, суму 1232 грн. 37 коп. витрат на сплату державного мита, суму 118грн.00коп. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 13. 05.2009 р.