Court ruling № 37125, 17.07.2006, Sevastopol Commercial Court of Appeals

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

11 липня 2006 року

Справа № 20-12/395

м. Севастополь

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Градової О.Г.,

суддів Волкова К.В.,

Черткової І.В.,

секретар судового засідання Алєєва А.М.

за участю представників:

позивача: Півненко Н.В., довіреність б/н від 25.10.2005,

відповідача: Расохацька І.В., довіреність № 2518/10-0 від 05.07.2006,

прокурора: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 18 травня 2006 року у справі № 20-12/395

за позовом Освітньої установи профспілок "Академія праці та соціальних відносин" (вул. Лобачевського, 90, Москва, 119454)

в особі Інституту економіки та права (філія) Академії праці та соціальних відносин в місті Севастополі (вул. Гер. Севастополя, 13,Севастополь,99001)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Гер. Севастополя, 74, Севастополь,99001)

за участю прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, Севастополь, 99011)

про визнання податкового повідомлення-рішення № 0003122310/0 від 07.11.2005 року недійсним

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003122310/0 від 7 листопада 2005 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток та штрафних санкцій у сумі 87.600 грн., яке прийнято на підставі акту перевірки № 60/10/23-123/24689394/214 від 25 жовтня 2005 року за період з 1 липня 2002 року по 30 червня 2005 року.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення визнано недійсним у частині донарахування податку у сумі 56.800 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 28.400 грн. У решті позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат між сторонами.

Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, яка прийнята до провадження.

Як слідує з матеріалів справи, за період з 1 липня 2002 року по 30 червня 2005 року (період, який перевірявся) філія позивача надала послуги платного навчання фізичних осіб за ціну, до якої входив податок на додану вартість, однак потім повернула покупцям послуг (студентам) вказані суми податку на додану вартість, у зв'язку з чим віднесла ці суми податку на додану вартість до валових витрат.

Позивач вважає, що він не повинен сплачувати податок на додану вартість. За даними податкового органу з 15 листопада 1999 року по 26 квітня 2004 року був платником податку на додану вартість. Однак, рішенням господарського суду міста Севастополя від 26 квітня 2004 року на податковий орган покладено обов'язок зняти філію позивача з реєстрації платником податку на додану вартість та анулювати свідоцтво платника податку на додану вартість. Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 31 березня 2005 року роз'яснено, що реєстрація філії позивача платником податку на додану вартість визнана судом недійсною з 15 листопада 1999 року.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про зупинення провадження у справі, так як на розгляді Вищого адміністративного суду України знаходиться справа № 20-7/053-5/118-3/372 за позовом Освітної установи профспілок "Академія праці та соціальних відносин" в особі Інституту економіки та права (філія) Академії праці та соціальних відносин) до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя про визнання недійсним рішення про донарахування на підставі того, що позивач був платником податку на додану вартість до 26 квітня 2004 року, податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

Представник відповідача заперечував проти зупинення провадження у справі.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція вважає, що на розгляді Вищого адміністративного суду України знаходиться справа, яка пов'язана з даною справою підставами донарахування податку, тому провадження у справі слідує зупинити.

Керуючись статтями 156, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 20-12/395 зупинити до прийняття судового рішення Вищим адміністративним судом України у справі № 20-7/053-5/118-3/372.

Головуючий суддя О.Г. Градова

Судді К.В. Волков

І.В. Черткова