Decision № 37114652, 23.01.2014, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23292/13 23.01.14

За позовом приватного підприємства "Доброслав"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна"

про стягнення 72 574,33 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Скуратівський О.І. (за довіреністю)

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Доброслав" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна" про стягнення 72 574,33 грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням умов договору № К-264 від 01.10.2011 р. в частині повної та своєчасної оплати грошових коштів за договором № К-264 від 01.10.2011 р., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/23292/13 та призначено її до розгляду на 09.01.2014 р.

09.01.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшли документи по справі.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку представників сторін, судом відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 23.01.2014 р.

17.01.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшли документи по справі.

Представником позивача у судовому засіданні було надано суду усні пояснення по суті спору.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), тому вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив.

01.10.2011 р. між приватним підприємством «Доброслав» (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (покупцем) було укладено договір поставки № К-264 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти та передавати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар за ціною та в асортименті, погоджених сторонами в специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного Договору і в кількості, передбаченій замовленнями на товар.

Постачальник здійснює доставку товару транспортом (як власним, так і транспортом третіх осіб) на умовах DDP «торговельна точка Покупця» (згідно з «Інкотермс» 2000), в термін, час і місце, зазначені покупцем в замовленні (п. 2.1.).

Згідно з п. 2.4. Договору ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, визначаються також у видатковій накладній, яка має відповідати замовленню. Відступи у видаткової накладній від змісту замовлення допускається тільки за згодою покупця.

Право власності на поставлений товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару і підписання сторонами товаросупровідних документів. Датою поставки товару вважається підписання покупцем товаро-транспортної та/або видаткової накладної (п. 2.12. Договору).

Згідно з п. 4.3. Договору покупець оплачує поставлений товар на умовах здійснення періодичних платежів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня реалізації поставленого товару споживачам.

Відповідно до п. 4.6. Договору днем оплати вважається день перерахування коштів з поточного рахунку покупця.

За невиконання або неналежне виконання даного Договору сторони несуть відповідальність відповідно до умов, передбачених цим Договором і чинним законодавством України (п. 6.1. Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар за видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2013 р. - 15.05.2013 р., підписаним сторонами та скріпленим печатками, сума боргу відповідача за Договором становить 75 574,33 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем було частково сплачено суму боргу в розмірі 3 000,00 грн. (17.05.2013 р. - 1 000,00 грн., 29.05.2013 р. - 1 000,00 грн., 10.06.2013 р. - 1 000,00 грн.).

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем за Договором на час розгляду справи в суді становить 72 574,33 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 72 574,33 грн. з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 72 574,33 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна" (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12, код 35847906) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного підприємства "Доброслав" (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, 25, оф. 310, код 31640348) 72 574 (сімдесят дві тисячі п'ятсот сімдесят чотири) грн. 33 коп. основного боргу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Повне рішення складено 10.02.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова