Decision № 3709475, 15.04.2008, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2008 р. Справа № 12/18/07-НР

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська будівнича компанія” (93300, Луганська область, м. Попасна, вул. Мічуріна, буд. 6-А)

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Миколаївпромсантехмонтаж” (54028, м.Миколаїв, вул. Продольна, буд. 76)

про стягнення 114028,87 грн.

Суддя В.Д. Фролов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Корчевної С.М., дов. № 07/12 від 07.12.2007 р.

Від відповідача:

В засіданні приймає участь:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.02.2007р. по справі №12/18/07 (суддя Семенов А.К.) відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська будівнича компанія” до Відкритого акціонерного товариства „Миколаївпромсантехмонтаж” про стягнення 114028,87 грн., посилаючись на те, що: 1) позивачем не доведено виконання ним робіт для відповідача на суму 98537,40 грн., оскільки надані позивачем копії актів здачі-приймання виконаних робіт не підписані відповідачем, чим порушено умови п.п. 3.1 та 3.2 договору; 2) крім того п. 2.2 договору передбачено, що за виконанні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та згідно з актом Ф-2 відповідач оплачує виконані роботи векселями, при цьому сторони за договором не підписували додаткової угоди щодо зміни порядку розрахунків, а тому у відповідача відповідно до умов договору субпідряду №04/01-05 від 04.01.2005р. існує обов’язок видати позивачеві за виконані роботи вексель, а не сплатити грошові кошти.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2007р. рішення господарського суду Миколаївської області від 19.02.2007р. скасовано, а заявлені позовні вимоги задоволені частково. Відповідно до постанови суду з відповідача на користь позивача стягнуто 89715,72грн. основної заборгованості, 4 752,32грн. збитків від інфляції, 1646,37грн. в рахунок трьох процентів річних, 9 092,78грн. штрафних санкцій; у задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Частково задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що: 1) позивачем виконані роботи на загальну сумі 453 757,20грн., які оплачені відповідачем лише частково у сумі 355 219,80грн.; заборгованість становить 89715,72грн.; 2)сторонами не було затверджено твердого кошторису на проведення субпідрядних робіт, у зв’язку з чим вартість таких робіт повинна визначатись актами; 3) відповідач у встановлений строк не підписав надані йому акти, а також не заявив про недоліки виконаних робіт, у зв’язку з чим такі акти не можуть бути визнані судом недійсними; 4) у листі від 09.08.2005р. відповідач фактично підтвердив виконання робіт та наявну заборгованість у розмірі 121 768,60грн.; 5)відповідач як особа, що допустила порушення виконання зобов’язань за договором повинна сплатити штрафні санкції, передбачені договором, збитки від інфляції та три проценти річних. У задоволенні заявлених вимог щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 8 812,80грн. відмовлено, враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем при визначені розміру заборгованості не враховано відсоток генпідрядних послуг у розмірі 10%, що підлягає залишенню відповідачу.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2007 р. рішення господарського суду Миколаївської області від 19.04.2007р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2007р. у справі №12/18/07 скасовані. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області ( суддя Фролов В.Д.) від 11.10.2007р. справа 12/18/07 прийнята до нового розгляду. На виконання постанови Вищого господарського суду України від 25.09.2007 р. сторони були зобов’язані надати у судове засідання акти виконаних робіт за договором, а також всі докази в підтвердження оплати, що здійснена відповідачем та докази про вручення відповідачу актів виконаних робіт позивачем за серпень 2005 р. та не підписання таких актів відповідачем у встановлений договором строк. Вищезазначені документи позивачем надані до суду в оригіналах.

В ході розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська будівнича компанія” до Відкритого акціонерного товариства „Миколаївпромсантехмонтаж” про стягнення грошових коштів за виконанні роботи у розмірі 114028,87 грн. за договором підряду, виникли питання стосовно достовірності відбитку печатки на наданих позивачем документах.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області 21.12.2007 р. провадження у справі було зупинено до призначена судова технічна експертиза документів. Ії проведення було доручено Миколаївському відділенню Одеського науково –дослідного інституту судових експертиз ( м. Миколаїв, вул. Г. Карпенко,27). До господарського суду надійшло повідомлення за № 16 від 18.02.2007 р. про неможливість проведення експертизи та надання відповідного експертного висновку, з причин, що відповідачем не були надані експериментальні зразки відбитку печатки.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.03.2008 р. провадження у справі було поновлено.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання неодноразово не з’являвся. При таких обставинах, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами за його відсутністю.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:

04.01.2005р. між Відкритим акціонерним товариством „Миколаївпромсантехмонтаж” (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська будівнича компанія” (субпідрядник) укладено договір субпідряду №04/01-05, відповідно до умов якого підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов’язання по виконанню ремонтно-монтажних та загальнобудівних робіт по реконструкції встановлення ізомеризації цеху №11 ТОВ „Лінос” згідно з кошторисною документацією та у встановлені строки.

Даний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов’язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов’язання, які є одним із видів господарських зобов’язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що при підписані кошторисної вартості об’єкта та договірної вартості за відрахуванням відсотків підрядних послуг сума оформляється відповідно до п. 1.2 договору, а саме: склад робіт, обсяг, кошторисна вартість, строки виконання робіт, договірний відсоток підрядних послуг відображується у додатках до даного договору, які узгоджуються та підписуються сторонами за договором.

Порядок здачі та прийняття робіт визначений у розділі третьому договору, за яким встановлено, що після завершення фактично виконаних робіт, субпідрядник надає підряднику для підписання „Акт здачі-приймання” виконаних робіт, при необхідності технічну документацію. Підрядник протягом 5 (робочих) днів з дня отримання „Акта здачі-прийому” виконаних робіт згідно з проектно-кошторисною документацією та будівельними нормами зобов’язаний надати субпідряднику підписаний „Акт здачі-прийому” виконаних робіт, в разі наявності недоробок, дефектів сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання (п.п.3.2. та 3.3 договору).

04.01.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська будівнича компанія” (субпідрядником) та Відкритим акціонерним товариством „Миколаївпросантехмонтаж” (підрядник) укладено додаткову угоду №1 до договору субпідряду №04/01-05 від 04.01.2005р., якою доповнено договір: 1)п. 1.3 щодо встановлення договірного відсотка у розмірі 10%; п. 3.5 - щодо неврахованих в проектно-кошторисній документації, які збільшують кошторисну вартість будівництва, робіт, порядку їх виставлення та оплати; 3)п. 2 - щодо визначення кошторисного прибутку та середньої місячної заробітної платні робітників, що зайняті на будівництві; 4)п. 5 –щодо відповідальності підрядника за простої, які виникли з вини останнього.

За період з січня по серпень 2005 року позивач виконав роботи, визначені у п. 1.1 договору, на загальну суму 453757,20грн., сторонами були підписані акти здачі-приймання виконаних робіт на суму 365540,40 грн..

Підрядник частково виконав свої зобов’язання за договором –оплатив 355219,80 грн. за виконані субпідрядником роботи.

Отже, заборгованість відповідача за підписаними актами приймання виконаних робіт становить 10320,60 грн., за не підписаними актами виконаних робіт за серпень 2005 року (№265 –272) –79395 грн.. (згідно з довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2005 року форми №КБ-3), загальна сума заборгованості підрядника перед субпідрядником становить 89715,72 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. 526 Цивільного кодексу України, за якою зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник, а отже до правовідносин субпідряду слід застосовувати положення договору підряду.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу, до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Різновидом договору підряду є будівельний підряд, передбачений параграфом 3 Цивільного кодексу України. Згідно зі ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За договором субпідряду №04/01-05 від 04.01.2005р. ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж” (підрядник) підрядник доручає, а ТОВ „Українська будівнича компанія” (субпідрядник) приймає на себе зобов’язання по виконанню ремонтно-монтажних та загальнобудівних робіт по реконструкції встановлення ізомеризації цеху №11 ТОВ „Лінос” згідно з кошторисною документацією та у встановлені строки, зміст робіт, обсяг, кошторисна вартість, строки виконання робіт, договірний відсоток підрядних послуг відображається у додатках до даного договору, які узгоджуються та підписуються представниками обох сторін.

Порядок здачі та прийняття робіт визначений у розділі третьому договору, за яким встановлено, що після завершення фактично виконаних робіт, субпідрядник надає підряднику для підписання „Акт здачі-приймання” виконаних робіт, при необхідності технічну документацію. Підрядник протягом 5 (робочих) днів з дня отримання „Акта здачі-прийому” виконаних робіт згідно з проектно-кошторисною документацією та будівельними нормами зобов’язаний надати субпідряднику підписаний „Акт здачі-прийому” виконаних робіт, в разі наявності недоробок, дефектів сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання (п.п.3.2. та 3.3 договору).

Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення; якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами; ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Також чинним законодавством передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником; кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим, кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором; зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору. (ст. 844 Цивільного кодексу України).

За ст.877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

Відповідно до ст. 878 вказаного Кодексу замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором. Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

З умов даного договору субпідряду вбачається, що сторонами не було затверджено твердого кошторису на проведення субпідрядних робіт, а тому вартість даних робіт визначається згідно з наданими актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3.

Статтями 853-854 Цивільного кодексу України визначено обов'язок замовника прийняти та оплатити роботу, виконану підрядником, а саме: замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Тому ствердження відповідача що такі акти між сторонами взагалі не складалися, оскільки договір генерального підряду був укладений між ЗАТ „Центрспецмонтаж” та ТОВ „Лінос”, а він виконував роботи фактично як субпідрядник згідно з договором №7 від 20.01.2005р. судом відхиляються. Відповідачем не надано будь-яких актів приймання підрядних робіт і ЗАТ „Центрспецмонтаж” від відповідача, які б підтверджували, що роботи, виконані позивачем на замовлення відповідача, які були прийняті та закриті у липні 2005 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надані на підпис ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж” довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2005року та акти приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2005 року за №№265-272 на загальну суму 79395 грн., проте вказана довідка та акти підписані відповідачем не були, хоча були прийняті до оплати, про що свідчать відбитки печатки замовника –ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж” на даних документах.

Питання стосовно достовірності відбитку печатки на наданих позивачем документах не вирішено з причин, що відповідачем не були надані експериментальні зразки відбитку печатки. Тому у суду не має підстав не приймати вищезазначені документи, як докази, підтверджуючи заборгованість ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж”.

Крім того не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що роботи за серпень 2005 року ТОВ „Українська будівнича компанія” не проводилися, оскільки ним не надано доказів завершення робіт саме в липні 2005 року.

Отже, представниками відповідача належним чином не обґрунтовано відмову від підписання наданих позивачем документів та невиконання вимог експерта.

За ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Отже, враховуючи вищенаведене законодавство, суд приходить до висновку про те, що відповідач безпідставно ухиляється від підписання довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2005 року та актів приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2005 року за №№265-272 та оплати виконаних робіт за цими актами на загальну суму 79395 грн..

Також слід відмітити, що відповідачем не заперечується існування заборгованості перед позивачем у розмірі 10320,60 грн., яка виникла внаслідок неповного розрахунку за роботи, виконані позивачем з січня по липень 2005 року.

02.08.2005р. позивач направив на адресу відповідача лист №2/08-2 з вимогою оплатити заборгованість, яка виникла за роботи по договору субпідряду №04/01-05, у розмірі 121768,60грн..

Відповідач визнав вказану заборгованість у повному обсязі, що підтверджується листом №932 від 09.08.2005р..

Платіжними дорученнями №601 від 27.12.2005р. та №627 від 05.01.2006р. відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача 110000 грн..

17.07.2006р. позивач знов направив на адресу лист №17/07-1, в якому просив оплатити заборгованість, яка виникла за проведені роботи по договору субпідряду №04/01-05 від 04.01.2005р..

Відповідач листом №619 від 03.08.2006р. визнав заборгованість у розмірі 10320,60 грн..

17.11.2006р. ТОВ „Українська будівнича компанія” звернулося до відповідача з вимогою про виконання грошового зобов’язання у розмірі 88216,80 грн., проте останній відповіді на вказану претензію не надав.

Позивач у позові просив стягнути з відповідача заборгованість за договором в сумі98537,40 грн..

Господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, щодо стягнення заборгованості за виконані роботи за договором субпідряду №04/01-05 від 04.01.2005р. у розмірі 98537,40 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 89715,72 грн., оскільки позивачем при визначенні заборгованості враховано договірний відсоток генпідрядних послуг в розмірі 10%, визначений у додатковій угоді №1 від 04.01.2005р. до договору підряду від №04/01-05 від 04.01.2005р., що становить 8812,80 грн..

За виконання робіт згідно з проектно-кошторисною документацією та акта Ф-2 підрядник оплачує субпідряднику щомісячно векселями (п. 2.2. договору).

Отже, сторонами при виконанні договору змінено порядок і форма розрахунків з вексельної форми на грошову, а твердження суду першої інстанції щодо обов’язку відповідача розраховуватися векселями не відповідає обставинам справи.

Підлягають задоволенню позовні вимоги ТОВ „Українська будівнича компанія” про стягнення збитків від інфляції у розмірі 4752,32 грн., 3% річних –в сумі 1646,37 грн. та 9092,78грн. штрафу, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані до позову розрахунки 3% річних в сумі 1646,37 грн. та індексу інфляції в сумі 4752,32 грн. відповідають чинному законодавству та обставинам справи, а тому заявлені вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Одночасно з позовною вимогою про стягнення боргу позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача суму штрафу згідно з п. 5.4 договору субпідряду №04/01-05 від 04.01.2005р., яким передбачено, що при простроченні оплати виконаних робіт підрядник сплачує субпідряднику штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Оскільки, матеріалами справи доведено неналежне виконання відповідачем господарського зобов’язання щодо оплати вартості виконаних субпідрядником робіт, то підлягають задоволенню позовні вимоги ТОВ „Українська будівнича компанія” щодо стягнення штрафу згідно з умовами п. 5.4 договору.

Наданий позивачем розрахунок розміру штрафу в розмірі 9092,78грн. відповідає вищенаведеному законодавству та обставинам справи, а тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

У позовній заяві ТОВ „Українська будівнича компанія” просить стягнути з відповідача витрати пов’язані з наданням послуг адвоката за договором №16-10 від 16.10.2006р. в сумі 17000грн. та судові витрати за сплату державного мита у розмірі 1140,29 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн..

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

16.10.2006р. між ТОВ „Українська будівнича компанія” (клієнт) та адвокатом Чудовським Ігорем В’ячеславовичем (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю №647 від 23.08.2001р.) укладено договір про надання адвокатських послуг, згідно якого адвокат зобов’язався надати позивачу юридичні послуги, перелічені в пункті 1 цього договору, з метою стягнення з ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж” заборгованості за договором №04/01-05 від 04.01.2005р., а позивач зобов’язався сплатити адвокату гонорар в розмірі 17000 грн. (п. 4.1 договору).

26.10.2006р. ТОВ „Українська будівнича компанія” платіжним дорученням №369 від 26.10.2006р. сплатило за договором про надання адвокатських послуг від 16.10.2006р.адвокату Чудовському І.В. 17000грн..

Відповідно до ст. 44 ГПК України - витрати по оплаті послуг адвоката віднесено до складу судових витрат, які у відповідності з ч.5 ст. 49 ГПК України покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 10 роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. №02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального Кодексу України” встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Як зазначено в п. 11 вказаних Роз'яснень, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Надання адвокатом послуг (консультацій, вивчення документів, підготовка проектів процесуальних документів тощо) пов’язаних із стягненням з відповідача заборгованості цілком підтверджується матеріалами справи.

Таким чином враховуючи вищенаведене, господарський суд приходить до висновку про те, що слід обмежити розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвокату сумою в розмірі 7500грн., з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи з урахуванням обставин цієї справи, зокрема приймаючи до уваги ціну позову в розмірі 105207,19грн., та те, що розмір витрат на послуги адвоката в сумі 17000грн. є неспіврозмірним і явно завищеним, а тому позовну вимогу щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката слід задовольнити частково стягнувши з відповідача на користь позивача 7500 грн..

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Миколаївпромсантехмонтаж” (54028, м. Миколаїв, вул. 4 Поздовжня, 76, код ЄДРПОУ №13857794, р/р №26009640840720 в МОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 326018, р/р №2600630013571 у МС АТ „Вабанк”, МФО 326063) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська будівнича компанія” (93118, Луганська область, м. Попасна, вул. Мічуріна, б. 6-А, р/р №2600910751 у ЛОП АППБ „Аваль”, МФО 304007, код ЄДРПОУ №32764157) заборгованість у розмірі 89715,72 грн., інфляційні нарахування - в сумі 4752,32 грн., 3% річних - у розмірі 1646,37грн., штраф - в сумі 9092,78грн., витрати по сплаті послуг адвоката –в розмірі 7500,00 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя