Court ruling № 3708638, 02.04.2009, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

К-23011/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Заскар»

на постановугосподарського суду міста Києва від 07 червня 2007 року

та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2007 року

у справі№ 11/191-А

за позовом Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Заскар»

простягнення заборгованості перед бюджетом, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2007 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва звернулась до суду з позовом до ТОВ «Заскар» про стягнення заборгованості перед бюджетом в розмірі 742577, 25 грн.

Постановою господарського суду м. Києва від 07 червня 2007 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ТОВ «Заскар» до Державного бюджету України заборгованість зі сплати штрафних санкцій в розмірі 742577, 25 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2007 року постанову господарського суду м. Києва від 07 червня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ «Заскар», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 07 червня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2007 року, а справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Соломянському районі м. Києва, посилаючись на те, що постанова господарського суду м. Києва від 07 червня 2007 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2007 року є законні та обґрунтовані, а касаційна скарга ТОВ «Заскар» є необґрунтованою, просить залишити касаційну скаргу ТОВ «Заскар» без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 07 червня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2007 року без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Станом на момент розгляд справи ТОВ «Заскар» мала заборгованість перед бюджетом в сумі 742577, 25 грн.

Ця заборгованість виникла на підставі наступного.

ДПА у м. Києва провела перевірку магазину, що належить ТОВ «Заскар», щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої було складено акт № 2658-0621/23-10-33440152 від 27 січня 2007 року.

Під час перевірки було встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

04 лютого 2007 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000962305/0, яким згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ТОВ «Заскар» суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 742577, 25 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що ця сума штрафних санкцій підлягає стягненню з відповідача, як така, що була правомірно нарахована та несплачена відповідачем.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

ТОВ «Заскар» має заборгованість перед бюджетом в сумі 742577, 25 грн.

Ця заборгованість виникала внаслідок несплати відповідачем штрафних санкцій, які були застосовані рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04 лютого 2007 року на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення п. 1 ст. 3 цього ж Закону.

Факт порушення відповідачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» був встановлений в акті перевірки та не був ним спростований.

Отже, ДПІ у Соломянському районі м. Києва правомірно застосувала до відповідача штрафні санкції на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на виконання своїх повноважень, передбачених п. 6 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Сума штрафних санкцій в розмірі 742577, 25 грн. в порушення вимог ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не була сплачена відповідачем.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000962305/0 від 04 лютого 2007 року не було оскаржено відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, ця сума заборгованості перед бюджетом підлягає стягненню з відповідача.

При цьому колегія суддів відхиляє посилання касатора на порушення позивачем порядку проведення перевірки, оскільки перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вважаються позаплановими (ч. 7 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні») і вимоги щодо проведення планової перевірки, передбачені ч. 4 ст. 111 цього ж Закону, на них не розповсюджуються.

Безпідставним також визнаються посилання скаржника на недотримання порядку проведення перевірки, передбаченого ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», з урахуванням того, що недотримання цих вимог не було доведено відповідачем, перевіряючи були допущені до перевірки та перевірка була фактично проведена.

Крім того, відповідач помилково посилається на порушення позивачем вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» так, як штрафні санкції були застосовані до відповідача рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000962305/0 від 04 лютого 2007 року за формою «С», передбаченою Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247), а не в податковому повідомленнірішенні податковим зобовязанням.

Доводи касаційної скарги вищевикладене не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ «Заскар» підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду м. Києва від 07 червня 2007 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Заскар» залишити без задоволення, а постанову господарського суду міста Києва від 07 червня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: ______ Н.Є. Маринчак

______ А.О. Рибченко

______ Є.А. Усенко

______ Т.М. Шипуліна