Court ruling № 37076255, 05.02.2014, Lviv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року Справа № 876/14198/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Сапіги В.П., Онишкевича Т.В.,

з участю секретаря судового засідання: Луки Х.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 25 жовтня 2013 року про відмову у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2 до Белзької міської ради, треті особи відділ Держземагенства у Сокальському районі, ОСОБА_3 про скасування рішення та зняття з державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В:

20.06.2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просив скасувати рішення Белзької міської ради №181 від 13.03.2007 року «Про надання у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку ОСОБА_3» та зобов'язати відділ Держземагенства у Сокальському районі зняти з державної реєстрації Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №227284, зареєстрований за №010946100748, та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №227285, зареєстрований за №010946100749.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 25 жовтня 2013 року у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Белзької міської ради, треті особи відділ Держземагенства у Сокальському районі, ОСОБА_3 про скасування рішення та зняття з державної реєстрації - відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України.

Позивач не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до суду для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі покликається на те, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року №10-рп/2010, органи місцевого самоврядування в таких спорах виступають як суб'єктом владних повноважень. Тому даний позов підсудний адміністративному суду.

В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції своєю ухвалою від 25 жовтня 2013 року відмовив у відкритті провадження у справі, у зв'язку з неналежністю розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з твердженням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Частиною 1 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Позиція суду першої інстанції ґрунтується на положеннях Постанови №3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» згідно з якою позови про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність належить до цивільної юрисдикції.

Одночасно положення вказаної постанови не узгоджується з Рішенням Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року №10-рп/2010, який за результатами розгляду справи за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини 1 статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України вирішив:

1) положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;

2) положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження

його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 150 Конституції України з питань передбаченими до їх повноважень, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточним і не можуть бути оскаржені.

З аналізу вказаних вище норм можна зробити висновок про те, що до цивільної юрисдикції належить справи у сфері земельних відносин, окрім тих справ, в яких відповідачем виступає суб'єкт владних повноважень, що здійснює в цій сфері владні управлінські функції та які розглядаються адміністративними судами. Белзька міська рада приймаючи оскаржуване рішення як суб'єкт владних повноважень здійснювала владні управлінські функції. Отже дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищенаведене суд не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у зв'язку з не належністю розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, а тому дану ухвалу слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями ч. 3 ст. 160, 195, 196, 199, п. 3, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 25 жовтня 2013 року про відмову у відкритті провадження - скасувати, а справу №454/1791/13-а направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді В.П. Сапіга

Т.В. Онишкевич