Court ruling № 37035513, 29.01.2014, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2014 року м. Київ К/800/58978/13

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді: Олексієнка М.М.,

суддів: Ємельянової В.І.,

Рецебуринського Ю.Й.,

здійснивши попередній розгляд справи за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області (далі - УПФ) до приватного підприємства «Експрес» (далі - ПП «Експрес») про стягнення боргу за касаційною скаргою ПП «Експрес» на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2012 року представник УПФ звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив стягнути з ПП «Експрес» борг з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 в сумі 5663,73 грн.

Посилався на те, що відповідач має заборгованість по відшкодуванню виплат по пільгових пенсіях, наявність якої підтверджується розрахунками фактичних витрат на зазначені виплати та їх доставку.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПП «Експрес» на користь УПФ заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 в сумі 5663,73 грн.

У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Вказує на те, що ПП «Експрес» фактично не є правонаступником заводу «Метиз», тому не повинно відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсії працівника, які працювали на ліквідовану заводі. Крім того, підприємство не повинно відшкодовувати такі витрати взагалі, оскільки це обов'язок Пенсійного фонду.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій установлено, що з червня 1977 року ОСОБА_2 працював на різних посадах у Охтирському промкомбінаті, який в результаті реорганізації неодноразово перейменовувався, в тому числі в акціонерне товариство закритого типу «Завод Метиз».

На підставі довідки ПП «Експрес» ОСОБА_2 з 11.01.2012 року по 31.03.2012 року отримував пенсію на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 (далі - Список №2).

У 2012 році УПФ звернулося з вимогою до ПП «Експрес» про сплату заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період січень-березень 2012 року в сумі 5663,73 грн., сплачених на користь ОСОБА_2

З такою вимогою ПП «Експрес» не погодилося, посилаючись на те, що воно не є правонаступником ліквідованого заводу «Метиз», на якому працював ОСОБА_2

Задовольняючі позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ПП «Експрес» є правонаступником ліквідованого заводу «Метиз», на якому працював робітник за Списком №2, тому воно повинно відшкодувати витрати на виплату і доставку пільгової пенсії.

Висновок судів є законним та обґрунтованим.

Способи припинення діяльності суб'єктів владних повноважень визначені статтею 59 Господарського кодексу України.

Відповідно до положень цієї статті, припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Як установлено судами, ПП «Експрес» є правонаступником закритого акціонерного товариства «Завод Метиз», яке, в свою чергу, було правонаступником Охтирського орендного підприємства «Завод Метиз», де працював ОСОБА_2, тому, саме правонаступник в силу Закону України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинен відшкодувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно Списку №2.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Експрес» відхилити, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Ємельянова

. Ю.Й. Рецебуринський