№ 36991921, 03.02.2014, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2014 року Справа № 904/3831/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКота О.В.суддівПопікової О.В. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод"на рішення відгосподарського суду Дніпропетровської області 17.09.2013та на постанову відДніпропетровського апеляційного господарського суду 11.11.2013у справі господарського суду№ 904/3831/13 Дніпропетровської області за позовомОСОБА_4доПриватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод"прозобов'язання надати інформацію щодо дати початку аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства за 2009-2010 рокиза участю представників сторін:

від позивача - не з'явились

від відповідача - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" про зобов'язання надати позивачу інформацію щодо дати початку аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства за 2009-2010 роки.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 у справі № 904/3831/13 (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено; зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" надати ОСОБА_4 інформацію щодо дати початку аудиторської перевірки на його вимогу фінансово-господарської діяльності товариства за 2009-2010 роки; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" на користь ОСОБА_4 1 147,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 у справі № 904/3831/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Павловський П.П., судді Науменко І.М., Кузнецов В.О.) за наслідками розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" рішення господарського суду Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 у справі № 904/3831/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених обставин справи, а також правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є власником 535399 шт. простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", що становить 32,25 % від загальної кількості акцій товариства.

07.03.2013 позивач як акціонер Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", що є власником понад 10 відсотків простих акцій товариства, звернувся до виконавчого органу вказаного товариства з письмовою вимогою про забезпечення проведення аудиторської перевірки фінансово-господарського діяльності товариства за 2009-2010 роки та про надання йому інформації щодо дати початку аудиторської перевірки.

У відповідь на зазначену вимогу, відповідач листом від 16.03.2013 повідомив, що у 2013 році до товариства звертались два акціонери, що є власниками більш як 10 % акцій товариства, з вимогами про проведення аудиторських перевірок фінансово-господарської діяльності товариства, у результаті чого було проведено дві аудиторські перевірки. За таких обставин, посилаючись на ч. 6 ст. 75 Закону України "Про акціонерні товариства", відповідач залишити вимогу позивача про проведення аудиторської перевірки без задоволення.

Посилаючись на те, що відповідач у порушення ч. 6 ст. 75 Закону України "Про акціонерні товариства" не надав ОСОБА_4 як акціонеру, що є власником більше 10 % простих акцій товариства, інформації щодо дати початку аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства за 2009-2010 роки, позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача надати вказану інформацію.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані посиланням на ст.ст. 25, 75 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 162 Цивільного кодексу України. При цьому суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач безпідставно відмовив позивачу як акціонеру, що є власником більше 10 % акцій товариства, у вимозі щодо забезпечення проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства за 2009-2010 роки.

В обґрунтування касаційної скарги Приватне акціонерне товариство "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" посилається на порушення судами попередніх інстанцій ст. 162 Цивільного кодексу України, ст.ст. 74, 75 Закону України "Про акціонерні товариства". При цьому скаржник зазначає, що положеннями статей 74 та 75 Закону України "Про акціонерні товариства" законодавець розмежував порядок та умови перевірки фінансово-господарської діяльності приватних та публічних акціонерних товариства за результатами фінансового року, проте суди у даній справі посилаються на ст. 162 Цивільного кодексу, ст. 75 Закону України "Про акціонерні товариства", що стосуються публічних акціонерних товариств. Також заявник касаційної скарги вказує на те, що законодавець обмежив кількість перевірок діяльності акціонерного товариства - не більше двох разів на рік, які протягом 2013 року здійснювались на вимогу акціонерів, що є власниками понад 10 % акцій товариства.

Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Цивільного кодексу України аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства, у тому числі такого, що не зобов'язане публікувати для загального відома документи, має бути проведена у будь-який час на вимогу акціонерів, які разом володіють не менш як десятьма відсотками акцій. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності акціонерного товариства встановлюється статутом товариства і законом.

Згідно з ч. 5 ст. 75 Закону України "Про акціонерні товариства" аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства також має бути проведена на вимогу акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) більше 10 відсотків простих акцій товариства.

При цьому право акціонера вимагати проведення аудиту не залежить ні від бажання самого товариства (його посадових осіб) проводити чи не проводити перевірку, ні від доцільності чи відсутності доцільності проведення такої перевірки.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 07.03.2013 позивач як акціонер Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", що є власником понад 10 % простих акцій товариства, звернувся до відповідача з письмовою вимогою про забезпечення проведення аудиторської перевірки фінансово-господарського діяльності товариства за 2009-2010 роки та про надання йому інформації щодо дати початку такої перевірки.

Частиною 6 ст. 75 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що товариство зобов'язане протягом 10 днів з дати отримання запиту акціонера (акціонерів) про таку перевірку забезпечити аудитору можливість проведення перевірки. У зазначений строк виконавчий орган має надати акціонеру (акціонерам) відповідь з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки.

Натомість, як встановлено судами, відповідач залишив вказану вимогу позивача про забезпечення проведення аудиторської перевірки та надання інформації щодо дати початку її проведення без задоволення.

З огляду на наведене та враховуючи, що відмова відповідача від надання відповіді з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки на вимогу позивача, який володіє більше 10 % акцій даного товариства, суперечить ч. 6 ст. 75 Закону України "Про акціонерні товариства", суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позову.

Посилання скаржника на помилкове застосування ст. 75 Закону України "Про акціонерні товариства" та ст. 162 Цивільного кодексу України до приватних акціонерних товариств спростовуються змістом зазначених правових норм, якими передбачено можливість проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства на вимогу акціонера незалежно від типу вказаного товариства (публічне чи приватне).

Інші доводи касаційної скарги, яким вже була надана належна правова оцінка судом апеляційної інстанції, не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, зводяться до переоцінки доказів у справі, однак відповідно до імперативних приписів ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Наведеної правової позиції також дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду постанов Вищого господарського суду України, прийнятих з порушенням вимог ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України (постанова Верховного Суду України від 03.11.2009 у справі № 34/36-09-910).

Беручи до уваги викладене, враховуючи межі перегляду справи у суді касаційної інстанції та повноваження останнього, судова колегія вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду відповідають нормам матеріального і процесуального права, а тому не вбачає підстав для їх зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 у справі № 904/3831/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Кот О.В.

Судді Попікова О.В.

Саранюк В.І.